Перейти до вмісту

Ширазький метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ширазький метрополітен
SURO
متروی شیراز
Опис
КраїнаІран Іран
МістоШираз
Дата відкриття11 жовтня 2014
Річний пасажиропотік18 000 000[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СайтОфіційний сайт
Маршрутна мережа
Кількість ліній1
Кількість станцій16
Довжина мережі24,5 км
Ширина коліїєвропейська колія Редагувати інформацію у Вікіданих
Схема маршрутів

 Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Ширазький метрополітен
SURO
متروی شیراز
у Вікісховищі
 Редагувати інформацію у Вікіданих

Ширазький метрополітен (перс. متروی شیراز) — система ліній метрополітену у Ширазі. Відкрито 11 жовтня 2014. Став третім метро в Ірані. В системі використовуються п'ятивагонні потяги що живляться від повітряної контактної мережі, ширина колії — стандартна.

Історія

[ред. | ред. код]

Будівництво розпочалося у 2001 р., відкриття у 2014 р.. На квітень 2018 року єдина в місті лінія складається з 16 діючіх станцій, ще 4 станції будуються на чинній дистанції[2].

Хронологія розвитку системи

[ред. | ред. код]
  • 11 жовтня 2014 — відкриття початкової дистанції «Ehsan»—«Namazi», (без декількох проміжних станцій).
  • 5 травня 2015 — на діючій дистанції відкрито станцію «Shahed».
  • 11 лютого 2016 — на діючій дистанції відкрито станцію «Motahari».
  • 28 серпня 2016 — на діючій дистанції відкрито станцію «Avini».
  • 20 квітня 2017 — відкрита дистанція «Namazi»—«Zandiyeh», (без проміжної станції).
  • 22 серпня 2017 — відкрита дистанція «Vali-e Asr»—«Shahid Dastgheyb», (без декількох проміжних станцій).
  • 7 грудня 2017 — на діючій дистанції відкрито станцію «Razi».
  • 11 лютого 2018 — на діючій дистанції відкрито станцію «Janbazan».

Лінії

[ред. | ред. код]

Перша лінія матиме довжину 24,5 км, 20 підземних і 1 естакадну (на мосту Чамран) станції[3]. Лінія проходить від площі Голь-е-Сорх поблизу міжнародного аеропорту Шираз на південному сході міста до площі Ехсан на північному сході. На південній дистанції 15 км лінії проходять в прокладених за допомогою тунелепрохідних комплексів двох тунелях глибокого закладення діаметром 7 м, інша частина — у спорудженому відкритим способом єдиному двоколійному тунелі мілкого закладення. Між мостом Чамран і площею Мірзи Кучек-хана (район Маалі-Абад) лінія прямує по поверхні. Станції глибокого закладення мають острівні платформи, мілкого — берегові.

Друга лінія буде завдовжки 8,5 км з 8 підземними та 2 наземними станціями[3] пройде на глибині 15 м у двох тунелях 7-метрового діаметра від станції пересадки з Першої лінії на площі Імама Хусейна до шосе Міан і Адель-Абад через вулицю Інгілаб і площа Басидж[4].

Третя лінія буде завдовжки 16 км[4] від станції пересадки з Першою лінією на площі Мірзи Кучек-хана до району нове місто Садра перші 4 км прямує в тунелі мілкого закладення з 4-ма станціями, а потім — наземно з 4-ма станціями[3]. Одна зі станцій буде біля залізничного вокзалу Шираз.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.isna.ir/news/97110804500/%DA%A9%D8%AF%D8%A7%D9%85-%D8%B4%D9%87%D8%B1%D9%87%D8%A7%DB%8C-%DA%A9%D8%B4%D9%88%D8%B1-%D9%85%D8%AA%D8%B1%D9%88-%D8%AF%D8%A7%D8%B1%D9%86%D8%AF
  2. http://www.urbanrail.net/as/ir/shir/shiraz.htm [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.] Схема метрополітену Шираза
  3. а б в Ширазский метрополитен на интернет-метроэнциклопедии Subways.Net. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 18 листопада 2014. [Архівовано 2011-11-01 у Wayback Machine.]
  4. а б Ширазский метрополитен на интернет-метроэнциклопедии UrbanRail.Net. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 18 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-07 у Wayback Machine.]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]