Шкляр Ігор Володимирович

Шкляр Ігор Володимирович
Шкляр Ігор Володимирович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	13 вересня 1986; Короп
Смерть	25 серпня 2014 (27 років); Київ; (помер від поранень)
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Територіальна оборона
Формування	«Чернігів-2»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шкляр.

І́гор Володи́мирович Шкля́р (13 вересня 1986(19860913), смт Короп, Чернігівська область — 25 серпня 2014, м. Київ — солдат 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1986 року в смт Короп Чернігівської області. В 2004 році закінчив Коропську загальноосвітню школу ім. Т. Г. Шевченка. Після школи служив у лавах ЗСУ, стрілець, помічник гранатометника. Працював у Коропі на різних роботах, остання робота — станція технічного обслуговування.

18 березня 2014 року мобілізований Коропським районним військоматом. Служив у 41-му батальйоні територіальної оборони «Чернігів-2». Служив спочатку при штабі у Борові на Харківщині, потім під Артемівськом. Коли Ігореві дали 10-денну відпустку, додому не поїхав — відремонтував МТЛБ. З червня 2014 року перебував у зоні проведення Антитерористичної операції на сході України. Служив в Шахтарському районі Донецької області.

17 серпня 2014-го зазнав важких поранень у боях під Дебальцевим. Понад тиждень лікувався у харківському та київському шпиталях, врятувати його життя лікарям не вдалося — помер в комі.

Похований у смт Короп 27 серпня 2014 року з військовими почестями. Без сина лишились батьки Надія Миколаївна і Володимир Валентинович та сестра. 26 і 27 серпня 2014 року в Коропському районі оголошені днями жалоби.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

4 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На будівлі Коропської школи ім. Т. Г. Шевченка 5 грудня 2014 року відкрито пам'ятну дошку^[1].
26 березня 2015 року вулицю та провулок в Коропі названо на честь Ігоря Шкляра^[2].
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 17
Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]

Джерела

Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Шкляр Ігор Володимирович [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Герої не вмирають
Герої Сіверського краю. Т.1, стор. 129 [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
Український Меморіал
Маленькі патріоти великої Батьківщини

Примітки

↑ Смт. Короп. Меморіальна дошка Ігорю Шкляру. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
↑ СОЛДАТ ШКЛЯР ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
↑ Тридцять чотири рази пролунав Дзвін Пам'яті в Міноборони, вшановуючи загиблих українських Героїв

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Смт. Короп. Меморіальна дошка Ігорю Шкляру. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 15 лютого 2020.

[2] СОЛДАТ ШКЛЯР ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 15 лютого 2020.

[3] Тридцять чотири рази пролунав Дзвін Пам'яті в Міноборони, вшановуючи загиблих українських Героїв

[1]

[2]

[3]