Шлятин
| Колонія
|
Шлятин[2][3] (пол. Szlatyn) — колонія у Польщі, у гміні Ярчів Томашівського повіту Люблінського воєводства[4].
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва Шлятина походить від руського імені Коснята (Кснята, Снята, Шлята)[5].
У XVII столітті року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[6].
1944 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців[3].
- ↑ https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/060611018032-0890212?var-id=1639616&format=jsonapi
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 152.
- ↑ а б Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ Ґміна Ярчів з описом сіл. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 417. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- Козачок В. Трагедія українського Шлятина // Кров Українська, Кров Польська… Трагедія Холмщини та Підляшшя в роках 1938–1948 у спогадах / Упоряд. Мирослав Іваник. — Торонто–Львів : Об’єднання Українців “Закерзоння”, 2014. — Т. 2. — С. 298-310.
- Шлятин с. www.pslava.info. Прадідівська слава.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
