Перейти до вмісту

Шмагун Іван Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шмагун Іван Петрович
Народився28 жовтня 1914(1914-10-28)
Липляни, Малинський район
Помер7 січня 1987(1987-01-07) (72 роки)
Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльністьскульптор
ЗакладВО Барикади
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСпілка радянських художників України
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня
Заслужений художник РРФСР

Іван Петрович Шмагун (28 жовтня 1914, Липляни — 7 січня 1987, Ялта) — український радянський і російський радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1]. Заслужений художник РРФСР з 1966 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 жовтня 1914 року в селі Липлянах (нині Коростенський район Житомирської області, Україна)[2]. 1932 року у Ленінграді вступив до школи фабрично-заводського навчання на заводі «Пролетарський», де навчався спеціальності працівника котельні-ремонтника; ходив у вечірні класи школи робітничої молоді, відвідував образотворчий гурток при заводському Будинку культури[3].

1936 року призваний до Червоної армії. Служив в місті Пушкіні, був художником-оформлювачем при клубі. Після закінчення служби працював в Сталінграді на заводі «Барикади», протягом трьох років займався в образотворчій студії при Будинку культури заводу[3][4].

На початку німецько-радянської війни покликаний на фронт, служив зв'язківцем 661 окремого батальйону зв'язку 6-ї армії[3]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[2]. Після закінчення війни перебував в Ростоку[3].

1945 року направлений до Краснодару, де навчався в художньому училищі і працював в товаристві «Красхудожник». У березні 1970 року переїхав до Ялти[3], де працював у місцевому відділенні Художнього фонду Української РСР[4]. Мешкав у Ялті в будинку на вулиці Кірова, № 92, квартира № 22[1]. Помер у Ялті 7 січня 1987 року[4].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях монументальної і станкової скульптури, створював мозаїки. Використовував граніт, чавун, бронзу, бетон[4]. Серед робіт:

станкова скульптура
  • «Тарас Бульба» (1953);
  • «Паганіні» (1955);
  • «Максим Горький на Волзі» (1957);
  • «Нова пісня» (1977);
  • «Космонавт» (1980);
  • «Переможець» (1983);
  • «Чабан» (1985).
монументальні роботи
«Святогор».

Примітки

[ред. | ред. код]