Шмагун Іван Петрович
Шмагун Іван Петрович | |
---|---|
Народився | 28 жовтня 1914 Липляни, Малинський район |
Помер | 7 січня 1987 (72 роки) Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія УНР СРСР |
Діяльність | скульптор |
Заклад | ВО Барикади |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Спілка радянських художників України |
Нагороди | |
Іван Петрович Шмагун (28 жовтня 1914, Липляни — 7 січня 1987, Ялта) — український радянський і російський радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1]. Заслужений художник РРФСР з 1966 року.
Народився 28 жовтня 1914 року в селі Липлянах (нині Коростенський район Житомирської області, Україна)[2]. 1932 року у Ленінграді вступив до школи фабрично-заводського навчання на заводі «Пролетарський», де навчався спеціальності працівника котельні-ремонтника; ходив у вечірні класи школи робітничої молоді, відвідував образотворчий гурток при заводському Будинку культури[3].
1936 року призваний до Червоної армії. Служив в місті Пушкіні, був художником-оформлювачем при клубі. Після закінчення служби працював в Сталінграді на заводі «Барикади», протягом трьох років займався в образотворчій студії при Будинку культури заводу[3][4].
На початку німецько-радянської війни покликаний на фронт, служив зв'язківцем 661 окремого батальйону зв'язку 6-ї армії[3]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[2]. Після закінчення війни перебував в Ростоку[3].
1945 року направлений до Краснодару, де навчався в художньому училищі і працював в товаристві «Красхудожник». У березні 1970 року переїхав до Ялти[3], де працював у місцевому відділенні Художнього фонду Української РСР[4]. Мешкав у Ялті в будинку на вулиці Кірова, № 92, квартира № 22[1]. Помер у Ялті 7 січня 1987 року[4].
Працював у галузях монументальної і станкової скульптури, створював мозаїки. Використовував граніт, чавун, бронзу, бетон[4]. Серед робіт:
- станкова скульптура
- «Тарас Бульба» (1953);
- «Паганіні» (1955);
- «Максим Горький на Волзі» (1957);
- «Нова пісня» (1977);
- «Космонавт» (1980);
- «Переможець» (1983);
- «Чабан» (1985).
- монументальні роботи
- «Максим Горький» у Тюмені (1958);
- «Нескоренним» у Новоросійську (1959);
- «Майбутні космонавти» в Анапі (1965);
- «Аврора» у Крснодарі (1967; звання: заслужений художник РРФСР[3]);
- ансамбль пам'яті загиблим воїнам у Краснодарському краї (1969; у співавторстві);
- «Святогор» у Ялтинському музеї «Поляна казок» (1971);
- «Максим Горький» у Чебоксарах (1984)[5].
- ↑ а б Шмагун Іван Петрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 563.
- ↑ а б Шмагун Иван Петрович / Память народа. (рос.)
- ↑ а б в г д е Шмагун Іван / Галерея мистецтв «Велика Волинь».
- ↑ а б в г Інститут енциклопедичних досліджень НАН України на Facebook.
- ↑ Памятник Максиму Горькому / WWW.CHEB.RU чебоксарский городской сайт. (рос.)
- Народились 28 жовтня
- Народились 1914
- Уродженці Малинського району
- Померли 7 січня
- Померли 1987
- Померли в Ялті
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Заслужені художники РРФСР
- Радянські військові зв'язківці Другої світової війни
- Скульптори Ялти
- Російські скульптори
- Радянські скульптори
- Українські скульптори-монументалісти
- Російські скульптори-монументалісти
- Радянські скульптори-монументалісти