Шматченко Михайло Олексійович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/15 грудня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
| Шматченко Михайло Олексійович | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 9 березня 1970 Єлизаветівка |
| Смерть | 29 травня 2015 (45 років) (помер від поранень) |
| Громадянство |  Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
Миха́йло Олексі́йович Шма́тченко (9 березня 1970 — 29 травня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Строкову службу проходив у прикордонних військах.
У часі війни — солдат 93-ї окремої механізованої бригади, гранатометник.
29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» зазнав поранення в шию та голову, був захоплений в полон. Валентин Христозевич свідчить, що постріл російських військовиків прийшовся по БМП, коли Михайло евакуювався з неї. Попри поранення, Шматченко вибрався й надавав допомогу товаришам. Вибиралися з Михайлом Петренком, Михайлом Горбатюком, Ігорем Сулимом. Їх помітили росіяни — бійці 331-го гвардійського парашутно-десантного Костромського полку та відкрили вогонь, в тому часі екіпаж БМП — кулеметник Логвиненко і сержант Баранов відстрілювалися. Олексій Горбатюк зазнав численних осколкових поранень — до 300.
Коли Михайло Шматченко прийшов до тями, побачив недалеко від себе 2 ворожих машини, відповз убік, та, чекаючи, знепритомнів. Опритомнів уже вночі. Пробирався, знову непритомнів, рухався діб п'ять. Одного вечора знайшов місцевих рибалок, які надали йому допомогу, надали можливість помитися та погодували і повідомили, що до найближчого розташування української армії близько 70 кілометрів.
З огляду на стан здоров'я Шматченко стільки пройти не зміг би, а рибалки запропонували відвезти його до Донецька в госпіталь. Коли його везли, натрапили на блокпост, про який не знали рибалки. Аби не підставляти загрозі життя цивільних, Михайло вийшов з машини та здався ворогам, терористи його відвезли в донецьку будівлю, де надали медичну допомогу. З полону разом з іншими військовополоненими звільнений стараннями співачки Руслани.
Лікувався у дніпропетровському госпіталі, видалили осколки з паху, однак не видалили зі зламаної щелепи. Підлікувавшись, і далі служив у частині. Демобілізувався 24 квітня 2015 року.
29 травня 2015-го помер під час лікування у шпиталі від осколка, який почав рухатися.
Похований у селі Єлизаветівка.
Без Михайла лишились дружина Тетяна, молодший син, старший син Олексій.
- У Музеї АТО у місті Дніпро серед експонатів розміщено й фотографію та особисті речі Михайла Шматченка
- Шматченко Михайло Олексійович [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Поїздка до музею
- Полон під Іловайськом
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |