Шоліна Галина Семенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шоліна Галина Семенівна
Народилася25 жовтня 1918(1918-10-25)
Боярка-Будаївка, Будаївська волость, Київський повіт, Київська губернія, УНР
Померла18 червня 2006(2006-06-18) (87 років)
Діяльністьспівачка
Alma materНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
ВчителіЄвтушенко Дометій Гурійович
ЗакладНаціональний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
НагородиЗаслужений артист УРСР Сталінська премія

Галина Семенівна Шоліна (Лахтадир) (Панченко) (25 жовтня 1918 — 18 червня 2006) — українська радянська співачка (ліричне сопрано), Заслужена артистка УРСР (1950)[1]. Солістка Київського державного театру опери та балету, педагог, завідувачка кафедри теорії, історії музики та постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.

Біографія

[ред. | ред. код]
Надгробок Галини Шоліної, Байкове кладовище

Народилася 25 жовтня 1918 року в селі Будаївка, Будаївської волості Київського повіту Київської губернії (тепер м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області).

В 1948 закінчила Київську консерваторію, вокальний педагог — Євтушенко Дометій Гурійович.

В 1948—1970 — солістка Київського театру опери та балету.

З 1968 по 1988 роки викладала у Київському педагогічному інституті ім. М. Горького, була завідувачкою кафедри теорії, історії музики та постановки голосу[2].

Померла на 88-му році життя 18 червня 2006 року. Похована разом із родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 39, 50°25′9.30″ пн. ш. 30°30′16.50″ сх. д. / 50.4192500° пн. ш. 30.5045833° сх. д. / 50.4192500; 30.5045833).

Партії

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Сон Ельзи, з опери «Лоенгрін» (1 дія) Р. Вагнера, запис Київської опери, українською мовою.

Співала провідні жіночі партії в операх Лисенка («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч»), Оксана («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Гелена, Галя («Богдан Хмельницький», «Назар Стодоля» Данькевича), Антоніда («Іван Сусанін» Глінки), Ельза («Лоенгрін» Вагнера), Маргарита («Фауст» Гуно), Марфа («Царева наречена» Римського-Корсакова).[3]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії СРСР, Сталінської премії за виконання партії Антоніди з опери Іван Сусанін Лауреати сталінської премії в області літератури та мистецтва (1949)[ru]

Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани», Державною премією СРСР, 1949.

Відео

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Галина Шолина. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  2. Історія кафедри теорії та історії музики
  3. ШОЛІНА. leksika.com.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 4 червня 2021.