Шпак-малюк сірий
| Шпак-малюк сірий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aplonis pelzelni (Finsch, 1876) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шпак-малю́к сірий[2] (Aplonis pelzelni) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Цей дуже рідкісний, або, можливо, вимерлий вид є ендеміком острова Понпеї (Федеративні Штати Мікронезії) в Тихому океані. Вид названий на честь австрійського орнітолога Августа фон Пельцельна[4].
Довжина птаха становить 19 см. Верхня частина тіла темно-сіро-коричнева. Голова темніша, лоб чорний. Крила, хвіст і надхвістя світліші, коричневі. Нижня частина тіла коричнева. Дзьоб і лапи чорні, очі карі. У молодих птахів верхня частина тіла світліша, коричнева.
Сірі шпаки-малюки живуть у вологих гірських тропічних лісах острова Понпеї, на висоті понад 425 м над рівнем моря.
Сірий шпак-малюк був відкритий польським етнографом Яном Кубари і описаний німецьким орнітологом Отто Фіншем в 1876 році.[5] На початку 1930-х років це був досить поширений вид птахів, однак в серелині XX століття його популяція катастрофічно зменшилась. В 1990 році МСОП класифікував цей вид як вимерлий, однак в 1994 році птах був заново відкритий.[6] Станом на 2021 році МСОП цей вид як такий, що знаходиться на межі зникнення. Імовірно, популяція сірих шпаків-малюків становить не більше 50 птахів. Причина зменшення популяції залишається невідомою. Серед причин дослідники називають хижацтво з боку інвазивних щурів і знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Aplonis pelzelni.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 296. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Otto Finsch. Dr. O. Finsch on new Polynesian birds. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 45, 1875.
- ↑ Buden, D. W. (1996). Rediscovery of the Pohnpei Mountain Starling (Aplonis pelzelni) (PDF). Auk. 113 (1): 229—230. doi:10.2307/4088951. JSTOR 4088951.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |