Шраєр Альфред Бенович
Шраєр Альфред Бенович | |
---|---|
їд. אַלפֿרעד שרייער | |
Основна інформація | |
Дата народження | 8 травня 1922 |
Місце народження | Дрогобич, Львівське воєводство, Польська Республіка |
Дата смерті | 25 квітня 2015 (92 роки) |
Місце смерті | Варшава, Республіка Польща |
Громадянство | Республіка Польща |
Професії | скрипаль |
Вчителі | Юзефіна Шелінська і Бруно Шульц |
Інструменти | fiddled і скрипка |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Альфред Бенович Шраєр (за деякими джерелами Шрайєр[1][2]) (нар. 8 травня 1922, Дрогобич — пом. 25 квітня 2015, Варшава) — музикант, діяч польської культури, учасник українсько — польсько-єврейського діалогу.
Корінний єврей[1] із Дрогобича.
Дитинство провів у містечку Неґловиці поблизу Ясло, де його батько, інженер-хімік, працював на нафтозаводі[3][1]. Його двоюрідний брат, Юзеф Шраєр, був математиком.[4]
Після повернення до Дрогобича восени 1932 року вступив до гімназії ім. Генріка Сенкевича, потім продовжив навчання у гімназії ім. Владислава Ягайло, де його вчителем малювання та праці був Бруно Шульц[1].
Ще до війни, в 16-річному віці Альфред почав виступати в рідному місті у Зігфріда Бінштока, автора популярних польських танго, співав у польських естрадних джаз-бандах та театрах-кабарі[3].
У роки Катастрофи єврейства загинула вся родина Шраєра: батько, бабуся та брат — у газовій камері, мати та діда розстріляли[2] . Сам він пройшов через пекло концтаборів у Плашуві, Гросс-Розені та Бухенвальді[1]. У Таусі, неподалік Лейпцига, Альфред працював на заводі, що випускає фаустпатрони. Врятувався дивом, відокремившись під час «маршу смерті» від колони ув'язнених[2].
Після війни Альфред Шраєр повернувся до Дрогобича. У 1963 році закінчив диригентський факультет Львівської консерваторії, у 1968 році — Дрогобицький педагогічний інститут імені Івана Франка. Альфред Шраєр працював педагогом у державному музичному училищі імені Василя Барвінського у Дрогобичі. Створив польський дитячий хор «Відродження»[2].
У 2007 році був названий найяскравішою зіркою фестивалю у Львові «Музичний лев»[3].
Все своє життя Альфред Шраєр зберігав пам'ять про Бруно Шульца, пропагував спадщину цього художника та письменника. Його спогади були використані в багатьох публікаціях та фільмах[5].
Незадовго до смерті переїхав до Варшави. Помер 2015 року у Варшаві. Похований у рідному місті поряд із дружиною Людмилою[2]
Дочка Ліліана та син Ігор емігрували до Німеччини[6].
У 2011 році, ще за життя музиканта, у Відні відбулася презентація документальної стрічки австрійського режисера Пауля Росді «Останній єврей з Дрогобича» (Paul Rosdy, «Der lezte Jude aus Drohobych»)[6] .
- ↑ а б в г д Умер последний коренной еврей Дрогобыча Альфред Шрайер. Евреи Евразии. 5 травня 2015. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
- ↑ а б в г д Бзикадзе, Мирослава (27 квітня 2018). В Варшаве умер легендарный скрипач Альфред Шрайер. Комсомольская правда в Украине. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
- ↑ а б в Дорфман, Михаэль. Только во Львове. NewsWe.com. Мы здесь!. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
- ↑ Maligranda, Lech (2013). "Józef Schreier (1909 - 1943) : biografia". Wiadomości Matematyczne. T. 49, Nr 2.
- ↑ Твердохлеб, Наталья (4 грудня 2017). Чей Бруно Шульц?. Jewish.ru. Глобальный еврейский онлайн-центр. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
- ↑ а б В Вене презентуют фильм про последнего представителя довоенной еврейской общины Дрогобыча. zikua.tv. Западная информационная корпорация. 27 жовтня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018. [Архівовано 2018-08-19 у Archive.is]
- На Львівщині віддають останній борг скрипалеві Альфреду Шрайєру
- Альфред Шраєр був учнем Бруно Шульца
- Крізь терни до зірок
- Людина може більше, ніж думає
- ДРОГОБИЧ. Два свята останнього дрогобицького єврея
- Альфред Шраєр «Біля каміна»
- Альфред Шраєр — «Марш смерті» та шлях життя
- Останній могіканин Дрогобича
- Народились 8 травня
- Народились 1922
- Уродженці Дрогобича
- Померли 25 квітня
- Померли 2015
- Померли у Варшаві
- Нагороджені медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Нагороджені золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Кавалери Офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею»
- Музичні педагоги XX століття
- Польські музичні педагоги
- Українські музичні педагоги
- Радянські музичні педагоги
- Диригенти XX століття
- Польські диригенти
- Українські диригенти
- Радянські диригенти
- Скрипалі XX століття
- Польські скрипалі
- Українські скрипалі
- Радянські скрипалі
- Білоруські емігранти до Польщі