Перейти до вмісту

Шренк Леопольд Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шренк Леопольд Іванович
Народився24 квітня (6 травня) 1826 Редагувати інформацію у Вікіданих
Хотінь, Сумський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 січня 1894(1894-01-20)[1][2] (67 років) або 8 (20) січня 1894[2] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьентомолог, мандрівник-дослідник, антрополог, географ, зоолог, натураліст, геолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДерптський імператорський університетd
Кенігсберзький університет
HU Berlin Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьзоологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJohann Dietrich von Schrenckd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиLeopoldine von Schrenckd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриШренк, Александр Иванович,d Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBurchard von Schrenckd
Erich Moritz von Schrenckd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Леопо́льд Іва́нович фон Шренк (нім. Leopold von Schrenck, 24 квітня (6 травня) 1826(18260506), Хотінь Сумського повіту Харківської губернії — 8 (20) січня 1894, Петербург) — російський зоолог, геолог і етнолог. Таємний радник (з 1888 року).

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення курсу в Дерптському університеті в 1850 році із ступенем магістра філософії, був відправлений (1853—1857) до східних берегів Сибіру для збирання природничо-наукових колекцій по ботаніці, зоології і етнографії, проведення океанографічних робіт.

Взимку 1854-55 відвідав західне узбережжя острова Сахалін і долину річки Тимь, де вивчав життя аборигенів Сахаліну.

У 1861 році був призначений ад'юнктом Імператорської академії наук, в 1863 — екстраординарним, а в 1888 — ординарним академіком.

Шренк ввів в науку термін «палеоазіатські» народи (прадавнє населення Північно-східної Азії).

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Шренк залишив численні праці, головним чином по етнографії, антропології і зоогеографії. Найголовніші твори його: «Ueber die Luchsarten des Nordens und ihre geographische Verbreitung» (магістерська дисертація); «Reisen und Forschungen im Amur — Lande 1854—1856»; «Beiträge zur Kenntniss des Russischen Reiches und der angrenzenden Länder Asiens» (збірка) і інші. Шренк особливо детально описав побут і устої сибірських самоїдів.

Ім'ям Шренка названий хребет на Сахаліні (у Долинському районі) і одна з найкрасивіших змій Далекого Сходу — полоз Шренка. Також на честь його названі метелики — Переливниця Шренка (Amuriana schrenckii (Ménétriés, 1859)), бархатниця Шренка (Ninguta schrenckii (Ménétriés, 1859)), совка Шренка (Amhipyra schrenckii Ménétriés, 1859), довговуса міль Nemophora schrencki (Bremer, 1864). Також на честь його названий амурський осетер, або осетер Шренка (лат. Acipenser schrenckii) і панцирний молюск мопалія Шренка (Mopalia schrenckii)[5] і молюск Нодулярия Шренка

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Шренк Леопольд Иванович // Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1-е октября 1893 года. — СПб.: Типография Правительствующего сената, 1893. — С. 427.
  • Шренк, Леопольд Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Редакционный некролог. Л. И. Шренк // Всемирная иллюстрация: журнал. — 1894. — Т. 51, № 1304. — С. 63.
  • Бекетов А. Н. Л. И. Шренк // Всемирная иллюстрация: журнал. — 1894. — Т. 51, № 1304. — С. 63.