Перейти до вмісту

Шримс звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шримс звичайний
Шримс звичайний (Crangon crangon)
Шримс звичайний (Crangon crangon)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти( Eukarya)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Ряд: Десятиногі (Decapoda)
Підряд: Плеоцимати (Pleocyemata)
Інфраряд: Креветки (Caridea)
Надродина: Crangonoidea
Родина: Шримсові (Crangonidae)
Рід: Шримс (Crangon)
Вид: Шримс звичайний
Crangon crangon
(Linnaeus, 1758)
Синоніми[1]
  • Astacus crangon (Linnaeus, 1758)
  • Cancer crangon Linnaeus, 1758
  • Crago vulgaris (Fabricius, 1798)
  • Crangon maculatus Marcusen, 1867
  • Crangon maculosa Rathke, 1837
  • Crangon rubropunctatus Risso, 1816
  • Crangon vulgaris Fabricius, 1798
  • Steiracrangon orientalis Czerniavsky, 1884
Посилання
Вікісховище: Crangon crangon
Віківиди: Crangon crangon
EOL: 1039673
ITIS: 97118
NCBI: 491138

Шримс звичайний[2], відомий також як креветка піщана (Crangon crangon) — вид креветок родини Шримсові (Crangonidae). Має високе промислове значення, відловлюється переважно у південній частині Північного моря, також у Ірландському, Балтійському, Середземному і Чорному морях, і атлантичному узбережжі Скандинавії і частини Марокко.[1]

Характеристика

[ред. | ред. код]
Клешні шримсу звичайного

Дорослі особини сягають 30-50 мм довжиною, окремі особини — до 90 мм.[3] Креветка має маскувальне забарвлення, що імітує колір піщаного дна і може змінюватись в залежності від типу середовища.[3] Живуть на мілинах із солонуватою водою, де живляться переважно вночі.[3] Вдень вони закопуються у пісок, ховаючись від хижаків — птахів і риб, але залишаючи на поверхні антени.

Як і для інших представників родини шримсових, для креветки піщаної характерним є перший періопод, що знаходиться під клешнею, а також короткий рострум.[4]

Ареал і екологія

[ред. | ред. код]

Ареал досить широкий, охоплює Атлантичний океан від Білого моря на півночі Росії до узбережжя Марокко, Балтику, Середземне і Чорне моря включно.[5] Найстарішою є східно-середземноморська популяція, яка слугувала джерелом поширення цього виду у східній Атлантиці протягом пізнього Плейстоцену.[6]

Дорослі особини живуть на поверхні ґрунту або у придонному шарі води, тримаються прибережних ділянок і лиманів.[7] Зазвичай є дуже чисельними і мають великий вплив на екосистеми в яких вони живуть.[7]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Самиці досягають статевої зрілості маючи в довжину 22-43 мм, самці - 30-45 мм.[8] Із яєць викупляються планктонні личинки. До досягнення стадії пост-личинки, яка переходить до донного способу життя, проходить п'ять линьок.[8]

Господарське значення

[ред. | ред. код]
Загальний світовий вилов Crangon crangon у тоннах, FAO, 1950–2010[9]
Варені креветки

У 1999 році відловлено більш як 37 000 тонн шримсу звичайного. На долю Німеччини і Нідерландів припадає більш за 80%.[1]

Варені креветки цього виду є дуже популярними у Бельгії та прилеглих країнах. Одна із популярних страв називається tomate-crevette, коли варені креветки перемішуються із майонезом і прикрашаються свіжими помідорами. Також популярними є креветкові палюшки, приготовані із сиром. Також подаються у як закуска до пива.[10]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Crangon crangon (Linnaeus, 1758). Species Fact Sheets. Food and Agriculture Organization. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 24 червня 2011. [Архівовано 2020-05-27 у Wayback Machine.]
  2. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  3. а б в Crangon crangon. ARKive. Архів оригіналу за травень 17, 2008. Процитовано 24 червня 2011. [Архівовано 2008-05-17 у Wayback Machine.]
  4. Joana Campos, Cláudia Moreira, Fabiana Freitas & Henk W. van der Veer (2012). Short review of the eco-geography of Crangon. Journal of Crustacean Biology. 32 (2): 159—169. doi:10.1163/193724011X615569.
  5. Joana Campos, Vânia Freitas, Cindy Pedros, Rita Guillot & Henk W. van der Veer (2009). Latitudinal variation in growth of Crangon crangon (L.): does counter-gradient growth compensation occur?. Journal of Sea Research. 62: 229—237. doi:10.1016/j.seares.2009.04.002. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |ssue= (довідка)
  6. Pieternella C. Luttikhuizen, Joana Campos, Judith van Bleijswijk, Katja T.C.A. Peijnenburg & Henk W. van der Veer (2008). Phylogeography of the common shrimp, Crangon crangon (L.) across its distribution range. Molecular Phylogenetics and Evolution. 46 (3): 1015—1030. doi:10.1016/j.ympev.2007.11.011. PMID 18207428.
  7. а б Joana Campos, Cindy Pedrosa, Joana Rodrigues, Sílvia Santos, Johanses I. J. Witte, Paulo Santos & Henk W. van der Veer (2009). Population zoogeography of brown shrimp Crangon crangon along its distributional range based on morphometric characters. Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom. 89 (3): 499—507. doi:10.1017/S0025315408002312.
  8. а б Joana Campos & Henk W. van der Veer (2008). R. N. Gibson, R. J. A. Atkinson & J. D. M. Gordon (ред.). Autecology of Crangon crangon (L.) with an emphasis on latitudinal trends. Т. 46. CRC Press. с. 65—104. doi:10.1201/9781420065756.ch3. ISBN 978-1-4200-6574-9. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |eisbn= (довідка)
  9. FishStat database [Архівовано 2012-11-07 у Wayback Machine.], FAO.
  10. (фр.) Les crevettes grises. Eating.be. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 13 вересня 2012. [Архівовано 2012-10-11 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]