Штанько Анатолій Максимович

Штанько Анатолій Максимович
Штанько Анатолій Максимович;
Майор
Загальна інформація
Народження	11 лютого 1964; Мінськ
Смерть	4 лютого 2018 (53 роки); Львів
Громадянство	Україна
Alma Mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Красний Лиман; Бої за Георгіївку та Лутугине;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штанько.

Анато́лій Макси́мович Штанько́ (11 лютого 1964(19640211) — 4 лютого 2018) — офіцер Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1964 року в Мінську. У 1970 —1980 роках навчався у Львівській середній школі № 76. 1980 року вступив до Львівської політехніки на архітектурний факультет, який успішно закінчив.

З 2009 року працював у Львівській політехніці асистентом на кафедрі архітектурного проєктування.

Від 2017 року — старший викладач кафедри «Архітектурне проєктування». За час роботи викладачем керував виконанням понад 40 бакалаврськими та магістерськими роботами.

Як науковець підготував і видав 2 методичні вказівки з розробки робочих проєктів генеральних планів територій, також підготував до друку методичні вказівки з виконання генерального плану мікрорайону, й іще — детального плану території.

Член львівської спілки архітекторів України.

Учасник Революції Гідності. Коли розпочалася почалась війна, у складі 24-ї окремої механізованої бригади з липня до середини серпня 2014 року брав безпосередню участь у бойових діях. Боровся з ворогом у селищах Крива Лука, Гвардійське, Волнухине та Лутугине. Під Лутугиним зазнав важкого поранення; евакуйований спочатку в Харківський військовий шпиталь, згодом — у Львівський.

Одужавши, 2016 року підписує новий контракт на службу в ЗСУ і вдруге бере участь у боях на території Донецької області.

Згодом повернувся до викладання. На жаль, тяжкі поранення й контузії негативно позначились на здоров'ї. 4 лютого 2018 року Анатолій Штанько відійшов у вічність.

Без Анатолія лишилися син Андрій (також архітектор) і дружина Валентина.

Вшанування

4 квітня 2018 року оновлену аудиторію Львівського університету політехніки названо іменем захисника Вітчизни Анатолія Штанька та відкрито меморіальну дошку
16 жовтня 2018 року вручено першу премію імені Анатолія Штанька.

Джерела