Перейти до вмісту

Штефан Лубі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Штефан Лубі
Народився5 січня 1910(1910-01-05)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ліптовський Градок, Ліптовский Мікулаш, Словаччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер10 жовтня 1976(1976-10-10)[1] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Братислава, Словацька СР, ЧССР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Чехословаччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпедагог, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПравничий факультет Університету Коменського у Братиславіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор наук[d]
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсловацька[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПравничий факультет Університету Коменського у Братиславіd, Економічний університет в Братиславі і Словацька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиŠtefan Lubyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Людовита Штура I класу

Штефан Лубі (словац. Štefan Luby; (5 січня 1910(1910-01-05) Редагувати інформацію у Вікіданих, Ліптовський Градок, Ліптовский Мікулаш Редагувати інформацію у Вікіданих — 10 жовтня 1976(1976-10-10) Редагувати інформацію у Вікіданих, Братислава Редагувати інформацію у Вікіданих)) — словацький правник та викладач, академік Чехословацької академії наук та Словацької академії наук; розробив теорію юридичної відповідальності.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив середню школу в Ліптовському Мікулаші, а потім вивчав право в Братиславі, Празі та Парижі. У 1934 році закінчив юридичний факультет Університету Коменського в Братиславі, де також розпочав свою академічну кар'єру й здобув ступінь «доктора права». Після навчання в Лейпцигу, Цюріху та Парижі, в 1939 році був призначений надзвичайним професором цивільного права. Докторський ступінь він здобув у 1958 році на юридичному факультеті в Братиславі, який очолював у 1942—1944 і 1949—1950[5], до 1959 року, коли був переведений до Інституту держави і права Словацької академії наук. Також читав лекції в Економічному університеті в Братиславі. Окрім загальних питань цивільного права, він займався правовою історією, порівняльним правом, авторським правом, житловим законодавством, а згодом також питаннями трансплантації та охорони навколишнього середовища[6].

У 1968 році став членом Чехословацької академії наук та Словацької академії наук[7][8].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • Liptovský a turčiansky register z roku 1931, 1932
  • Le probleme des changements monétaires en matiere d'obligation, 1937
  • Obyčajové právo a súdna prax, 1939
  • Peňažné pohľadávky, 1939
  • Slovenské všeobecné právo súkromné I, 1941
  • Rodina a jej právne základy, 1942
  • Dejiny súkromného práva na Slovensku, 1946
  • Prevencia a zodpovednosť v občianskom práve, 1958
  • Autorské právo, 1962
  • Vlastníctvo bytov, 1971
  • Zodpovednosť štátu za škodu spôsobenú rozhodnutím alebo úradným postupom, 1971
  • Vynálezcovské právo (рукопис)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Životopis Štefana Lubyho
  2. SNK authority file
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. CONOR.Sl
  5. Dekani PraF UK. web.archive.org. 9 липня 2013. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2021. [Архівовано 2013-07-09 у Wayback Machine.]
  6. Životopis Štefana Lubyho. web.archive.org. 28 лютого 2015. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 3 квітня 2021. [Архівовано 2015-02-28 у Wayback Machine.]
  7. Charakteristika Nadácie Štefana Lubyho. web.archive.org. 11 травня 2017. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 3 квітня 2021. [Архівовано 2017-05-11 у Wayback Machine.]
  8. Prof. JUDr. Štefan Luby DrSc. www.osobnosti.sk. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2021. [Архівовано 2020-04-10 у Wayback Machine.]