Штилеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штилеїт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураSll[2]
Хімічна формулаZnSe
Nickel-Strunz 102.CB.05a[3]
Інші характеристики
Названо на честьГанс Штілле[3]
Типова місцевістьShinkolobwe mined[3]
CMNS: Штилеїт у Вікісховищі

Штилеїт — мінерал, селенід цинку координаційної будови. Названий за прізвищем німецького геолога Г. Штілле (H.Stille), P. Ramdohr, 1956. Синоніми: штиліт.

Хімічна формула: ZnSe. Містить (%): Zn — 45,30; Se — 54,70. Сингонія кубічна. Гексаедричний вид. Спайність досконала по (110). Густина 5,29. Колір сірувато-білий. Блиск напівметалічний. Ізотропний. Зустрічається у цементі пісковиків разом з лінеїтом, клаусталітом, піритом. Дуже рідкісний. Знахідки: родов. Шінколобве (пров. Шаба, Конго-Кіншаса), Тува (РФ).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]