Очікує на перевірку

Шугай Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шугай Олександр Володимирович
Народився15 вересня 1940(1940-09-15) (84 роки)
с. Олексіївка Роменського р-ну Сумської обл.
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьукраїнський письменник, поет, журналіст
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], поезія[1] і перекладацтво[d][1]
Alma materННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Нагородилауреат Міжнародних премій імені Івана Багряного та премії В. Винниченка, літературної премії "Благовіст" та фонду Тараса Шевченка

Олекса́ндр Володи́мирович Шуга́й (*15 вересня 1940(19400915), село Олексіївка Роменського району Сумської області) — український письменник, поет, прозаїк, есеїст, перекладач, журналіст, дослідник життя і творчості Івана Багряного, член Національної Спілки письменників України (1982), лауреат Міжнародних премій імені Івана Багряного (1996)[2], та премії В. Винниченка (2008), літературної премії "Благовіст" та фонду Тараса Шевченка (2017). Живе і працює в Києві.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився Олександр Володимирович в сім’ї службовців. Середню освіту здобув у Роменській середній школі № 3. Опісля навчається у Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка на факультеті журналістики та закінчує міжнародні курси славістів при Братиславському університеті, що у Словаччині (1982-1983).

Вірші почав писати у школі, тоді ж - і друкуватись. Першу віршовану байку було надруковано у місцевій районній газеті, коли Олександру виповнилося 14 років. У 16 років О. Шугай написав "Роменський вальс", який став візитною карткою м. Ромни (Сумщина). Місцева районна газета "Прапор Жовтня" прихильно зустріла його перші поетичні спроби. А згодом тут він розпочинає свою трудову діяльність працівником редакції. В подальшому трудиться у провідних часописах України журналах і газетах : "Дніпро", "Радянська Україна", "Знання та праця", "Советска армия", "Українські вісті" (м. Детройт, США). Займається видавничою справою у видавництві "Молодь" та в "Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури".

Починався як письменник 1966 року.

Автор збірок :"Ромен-цвіт" (1966), "Неподільність" (1977), "По стерні босоніж" (1983), роману-дослідження "Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду" (1996), "Крапля сонця у морі блакиту" (2010), "Притча про хату, або Сорок святих" (2006-2011) та ін. Був ініціатором і редактором першої антології давньої української поезії "Аполлонова лютня" (1982). Переклав сучасною українською мовою твори поета кінця XVII-початку XVIII ст. Климентія Зиновіїва "Золоте чересло" (2009). За двотомну працю "Іван Багряний: нове й маловідоме: есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти" (2013) та книгу "Фундація імені Івана Багряного (хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами)" (2015) О. Шугай був претендентом на Шевченківську премію 2016 року[3]. Автор досліджень про В. Мисика, Бориса Тена, Б. Антоненка-Давидовича, Григора Тютюнника, А. Казки та ін. Окремі твори О. Шугая перекладено іноземними мовами.

Незважаючи на тиск радянської цезури та заборони О. Шугай сприяв виданню поетичних збірок таких авторів: Леонід Череватенко "Скіфський степ" Іван Драч "Київський оберіг", Ліна Костенко "Неповторність" та ін.

Ім’я цього автора відоме також завдяки його активній участі у громадському житті. Тривалий час письменник працював у апараті Київської організації Національної спілки письменників України, був відповідальним секретарем Оргкомітету Конгресу незалежних держав колишнього СРСР та I Всесвітнього форуму українців у Києві (1992 р). Працював на посаді заввідділом зовнішніх зносин Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка "Просвіта", секретарем ювілейних комітетів з ушанування пам’яті діячів української літератури, культури та мистецтва. Активно співпрацює з Фундацією імені Івана Багряного.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Ромен-цвіт : поезії . — Київ : Молодь, 1966. — 62 с.
  • Неподільність : поезії . — Молодь, 1977. — 85 с.
  • По стерні босоніж : повість, новели. — К : Молодь, 1993. — 238 с.
  • Іван Багряний або Через терни Гетсиманського Саду : роман-дослідження. — К. : Рада, 1966. — 480 с.
  • Притча про хату, або Сорок святих : роман. — К. : Юніверс, 2006. —1016 с.
  • Як творилася "Аполлонова лютня" — К : Видавн. дім "Києво-Могилянська академія", 2007. — 95 с.
  • Золоте чересло : книга народних ремесел, звичаїв та побуту в Україні, писана Климентієм Зіновієвим, поетом кінця XVII- початку XVIII ст./ упоряд. В, Шевчук, О. Шугай; пер. з давньоукр О. Шугая. — К : Мистецтво, 2009. — 336 с.
  • Крапля сонця у морі блакиту : повість про Аркадія Казку. Вибрані твори. — К : Смолоскип, 2010. — 664 с.
  • Притча про хату, або Вертеп у раю: роман. — К : Дніпро, 2011. — 912 с.
  • Іван Багряний: нове й маловідоме. Есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти. — К : Смолоскип, 2013. — Кн. 1. — 960 с., Кн. 2. — 1048 с.[4]
  • Фундація імені Івана Багряного. Хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами: репортажі, інтерв’ю, рефлексії, нотатки, рецензії, відгуки, повідомлення. — К. : Смолоскип, 2015. —704 с.
  • Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика : оповідь у листах і документах. — К : Ярославів Вал, 2016. — 608 с.
  • Натхнення : лірика, гумор, присвяти, епітафії, переклади. — К : Щек, 2018. — 608 с.
  • Ліна Костенко: Я все, що я люблю... : роман без брехні, або Сповідь редактора книжки віршів та поем Ліни Костенко "Неповторність". — К. : Дніпро, 2019. — 592 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Історія української літератури XX століття : у 2 кн. Кн. 2 : друга половина XX ст. / за ред. В. Г. Дончика. — Київ : Либідь, 1998. — С.231, 232.
  • Шугай Олександр Володимирович // Сумщина в іменах : енцикл. довід. — 2-ге вид., перероб. та доп. / Сумський держ ун-т; голов. ред В. Б. Звагельський. — Суми : АС-Медіа, 2004. — С.535.
  • Шугай Олександер // Сумщина. Велика спадщина. Поезія. Суми : Університетська книга, 2019. — 376-380.
  • Шевчук О. В. На березі часу. Ті, котрі поруч : спогади про митців і вчених. — Київ : Либідь, 2016. — С. 72, 73, 110, 126, 179, 180, 242, 249, 250.
  • Яременко В. Приречений любов’ю // Іван Багряний або Через терни Гетсиманського саду. — К, 1996.— С. 477-478.
  • Шугай Олександр Володимирович // Сумське земляцтво в м. Києві. Вип.1. — К. : Довіра, 2005. — С. 272.
  • Шугай Олександр Володимирович // Роменщина літературна. — Суми : Еллада, 2012.— С. 446.
  • Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл. універс. наук. б-ка; уклад. О. М. Малиш. — Суми, 2015. — 38 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Лауреати премії імені Івана Багряного //. Літературна Україна.—1996. — С. 2.
  3. ↑ Претенденти на Шевченківську премію 2016 року. Літературна Україна. — 2015. — 19 листоп. (№ 44). — С. 5.
  4. ↑ Гризун, Анатолій (2015). Було б заслуженою відзнакою... // Фундація імені Івана Багряного. Хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами (укр.) . Київ: Смолоскип. с. 565—566. ISBN 978-617-7173-13-6.

Електронні джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шугай_Олександр_Володимирович&oldid=41672290