Шукаєв Михайло Іларіонович

Шукаєв Михайло Іларіонович
Народження	1907 Гущин Колодезь, Єлецький повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Смерть	1975 Москва, СРСР
Поховання	Преображенське кладовище
Освіта	Російський економічний університет імені Плеханова
Звання	полковник
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Михайло Іларіонович Шукаєв (1907, д. Гущин Колодязь, Орловська губернія — +1975, Москва) — видатний партизанський командир Німецько-радянської війни, організатор і активний учасник партизанського руху на тимчасово окупованій території України та Чехословаччини в 1941—1944 рр., Полковник.

Життєпис

Народився в селянській родині. Донського козачого роду. У 1925—1929 рр. працював слюсарем, потім — кочегаром на станції Дебальцеве (Донбас). У 1929—1931 рр. служив в дивізії особливого призначення ОГПУ в Москві, тут же закінчив полкову школу.

Учасник боротьби з повстанським рухом на Північному Кавказі. З 1932 р по 1941 р — на господарській роботі в Москві, навчався на робітфаку, потім в Плеханівській інституті народного господарства .

З перших днів Німецько-радянської війни М. І. Шукаєв — командир взводу і стрілецької роти на Західному фронті (червень-серпень 1941 р.) Після отриманого поранення з вересня 1941 по січень 1942 знаходився на лікуванні в госпіталі.

У січні-травні 1942 — на формуванні в 555-му стрілецькому полку, 127-ї стрілецької дивізії . З травня по вересень 1942 служив командиром кулеметної роти, потім заступником командира батальйону на Воронезькому фронті .

Отримавши поранення — на лікуванні в госпіталі (вересень-жовтень 1942).

У листопаді 1942 — спрямований в систему партизанського руху: командир роти спецшколи, начальник навчального пункту з підготовки партизанських кадрів на Воронезькому фронті; з червня 1943 — старший помічник начальника відділення кадрів Представництва Українського штабу партизанського руху (УШПР) при Військовій раді Воронезького фронту.

Після підготовки в Москві на початку липня 1943 року прибув Воронезьку область (м Бобров). До цього часу тут було створено оперативну групу на чолі з капітаном Макаровим, в завдання якої входило створення партизанських загонів і з'єднань в тилу ворога.

26 серпня 1943 р. капітан Шукаєв, разом із членами командного складу, прибув літаком «Дуглас» на партизанський аеродром між селами Плоске і Лихачів. Наприкінці серпня — початку вересня 1943 року, у носівські ліси були десантовані 6 бойових груп (близько 70 бійців), які складалися з командирів, комісарів, радистів, підривників, медсестер, котрі пройшли підготовку у спецшколах. Наказом партизанського штабу при Військовій раді М. Шукаєв був призначений командиром п'яти невеликих партизанських загонів Воронезького фронту (усього 55 бійців), об'єднаних у з'єднання.

«Трудністю було те, що надіслане з Великої землі озброєння нахабно забрав партизанський загін „За Батьківщину“. Командир загону Бовкун на отриманий наказ члена Військради тов. Хрущова про негайне повернення незаконно забраного у нас озброєння ніяк не реагував».

Так написав у своєму щоденнику М. І. Шукаєв наприкінці серпня 1943 р. Після переговорів з місцевими партизанами 150 озброєних бійців носівського партизанського з'єднання «За Батьківщину» приєдналися до шукаєвців і, таким чином, було створене Перше з'єднання партизанських загонів Воронезького фронту, перейменоване пізніше в партизанське з'єднання ім. Сталіна.

Бойова діяльність з'єднання почалася з диверсійних операцій в районі станції Ніжин Чернігівської області. Протягом перших десяти днів, з 27 серпня по 7 вересня 1943 року, партизани підірвали 11 ешелонів противника, зруйнували 4 залізничних і 2 шосейних мости, вбили при цьому близько 770 ворожих солдатів і офіцерів.

К1 вересня 1943 року чисельність з'єднання за рахунок місцевих партизанів збільшилася до 200 бійців.

7 вересня 1943 р виконуючи вказівки ЦК КП(б)У і УШПР, з'єднання М. І. Шукаєва виступило в рейд з Чернігівської області на Правобережну Україну, форсувавши при цьому річки Десна, Дніпро, Прип'ять, і вийшло до 17-жовтня 1943 р . на захід від Житомира в район Явенскіх лісів. Чисельність з'єднання досягла до цього часу понад 1,4 тис. бійців.

Діючи в районі м Новоград-Волинський і на залізничній магістралі Шепетівка — Рівне, партизани М. І. Шукаєва до 1 січня 1944 р підірвали 52 ешелони противника, зруйнували 9 залізничних і шосейних мостів.

У зв'язку із наступом військ Червоної армії на території Правобережної України перед з'єднанням ім. Й. В. Сталіна було поставлене нове, практично нездійсненне бойове завдання — здійснити рейд з лісових районів Житомирської області на південь, в степові райони біля м Первомайська Миколаївської області .

З 6 січня по 22 березня 1944 загони партизанського з'єднання М. І. Шукаєва прагнули пробитися через найближчий тил групи армій «Південь» і контрольовану УПА місцевість в зазначений оперативний район. На території Кам'янець-Подільської області і в районі Тернополя партизани провели 18 боїв з німецькими охоронними частинами і 15 боїв із загонами УПА, але виконати бойове завдання не зуміли. З 25 по 30 березня 1944 з'єднання М. І. Шукаєва спробувало прорватися на захід, у Львівську область, але на території Тернопільщини партизани знову зустріли наполегливий опір німців і українських націоналістів. Брак боєприпасів і наявність поранених бійців змусили М. І. Шукаєва 5 квітня 1944 відійти для з'єднання з військами Червоної армії і залишити в тилу противника тільки партизанський загін ім. А. Невського і 30 груп підривників.

23 квітня 1944 р виконуючи чергове завдання, близько 900 бійців партизанського з'єднання ім. Й. В. Сталіна (пізніше Партизанська бригада ім. Й. В. Сталіна) виступили в новий рейд в район Борислав — Дрогобич . Долаючи опір німецьких охоронних частин і загонів УПА, партизани М. І. Шукаєва, пройшовши маршами по території Тернопільської, Станіславської, Чернівецької та Дрогобицької областей, де до них приєдналися 2 роти словацьких воїнів, частково гористою місцевістю, 22 травня 1944 вийшли в зазначений район . Тут протягом 1,5 місяця загони з'єднання підірвали 21 ешелон противника, зруйнували 6 залізничних і шосейних мостів, організували 16 засідок, провели 9 боїв з німцями і 2 бої з УПА.

У зв'язку з наближенням лінії фронту 9 липня 1944 р партизанське з'єднання ім. Й. В. Сталіна отримало від УШПР вказівку перейти для ведення бойових дій на територію Чехословаччини . З цією метою партизани М. І. Шукаєва здійснили рейд, протяжністю в 200 км, по території Південної Польщі, провели 11 боїв з німцями і, підірвавши 34 ешелони противника, вийшли 25 серпня 1944 на територію Чехословаччини.

За період з 26 серпня по 20 жовтня 1944 р діючи в районах словацьких міст Пряшів — Гуменне, з'єднання ім. Й. В. Сталіна під командуванням М. І. Шукаєва, його заступника Гладіліна і комісара Іваннікова провело 18 боїв і організувало 12 засідок, підбивши і знищивши 110 автомашин і 25 мотоциклів противника. Надалі партизани вели бойові дії в районах Попрад -Тимовець, де в лютому 1945 зустрілися з частинами радянської армії.

За час своєї бойової діяльності (27 серпня 1943- 25 лютого 1945) партизанське з'єднання ім. Й. В. Сталіна під командуванням М. І. Шукаєва провело 161 бій з гітлерівцями та українськими націоналістами, організувало 92 засідки на шосейних дорогах, підірвало 194 ешелони противника, завдавши йому відчутних втрат у живій силі і техніці. Партизани М. І. Шукаєва здійснили один з найбільш протяжних рейдів в історії партизанського руху, пройшовши від Ніжина до Праги близько 11 тисяч кілометрів тилами противника.

У післявоєнні роки М. І. Шукаєв працював начальником управління у Міністерстві морського флоту СРСР, закінчив Саратовське військове училище МВС, служив в органах внутрішніх справ.

Був одружений на Вишняковій Антоніні Олександрівні. У 1938 році 25 січня народився син Віктор. У 2004 році його не стало. В Україні в Кіровоградській області проживає внучка Михайла Іларіоновича — Шукаєва Вікторія Вікторівна.

Помер в 1975 в Москві і похований на Преображенському кладовищі.

Автор мемуарів «Щоденник М. І. Шукаєва» і «11000 кілометрів по тилах ворога» (Воронеж, 1966).

Нагороди

• Орден Червоного Прапора (тричі)
• Орден Богдана Хмельницького I ступеня
• Орден Вітчизняної війни I ступеня
• Орден Вітчизняної війни II ступеня,
• Медаль «Партизану Вітчизняної війни» 1-го ступеня,
• Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» ,
• медалі СРСР,
• Чехословацький військовий орден «За Свободу» ,
• орден Військовий хрест (Чехословаччина) ,
• Орден Словацького національного повстання I ступеня,
• Медаль «За хоробрість перед ворогом» (ЧССР)

За деякими відомостями, в УШПР розглядалося питання про подання М. І. Шукаєва на звання Героя Радянського Союзу, але з невідомих причин питання не було вирішене.

Література

• Партизанська війна на Україні: Щоденники командирів партизанських загонів і з'єднань. 1941—1944. — М .: Центрполиграф, 2010 року.