Шулганово
| село Шулганово | |
|---|---|
| рос. Шулганово башк. Шулған | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Башкортостан |
| Муніципальний район | Татишлинський район |
| Поселення | Шулгановська сільрада |
| Код ЗКАТУ: | 80250860001 |
| Код ЗКТМО: | 80650460101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1795 |
| Населення | 925 осіб (2010[1]) |
| Поштовий індекс | 452843 |
| Телефонний код | +7 333 і 334 |
| Географічні координати: | осіб (2010[1]))_region:RU_ 56°09′12″ пн. ш. 55°30′01″ сх. д. / 56.153333333333° пн. ш. 55.500277777778° сх. д. |
| Водойма | річка Юрміяз |
| Найближча залізнична станція | Куєда |
| Влада | |
| Вебсторінка | shulgan.ucoz.ru |
| Мапа | |
  Шулганово  Шулганово | |
|
| |
Шулга́ново (рос. Шулганово, башк. Шулған) — село у складі Татишлинського району Башкортостану, Росія. Адміністративний центр Шулгановської сільської ради.
Село лежить на схилах Південного Уралу, на північний захід від місця впадіння Юрміяза в річку Гарі. Село розташоване у лісистій місцевості з ділянками паші. Від залізничної станція Куєда, як і від районного центру Верхні Татишли, його віддаляють 40 км[2]. Найближчий населений пункт — Чишма — розташоване на відстані усього 1 км в південно-східному напрямку, через річку Гарі.
Перші документальні згадки про поселення на річці Гарей відносять до 1795 року. Тоді в селі було лише 22 подвір'я із 86 мешканцями чоловічої статі. Усі вони були башкирами-вотчинниками, які сповідували іслам. Ревізія населення 1834 року показала, що 11,3 % місцевих родин були полігамними. У селі існувала мечеть.
У XIX столітті жителі села займалися сільським господарством, крім того, частину дорослих чоловіків забирали в армію, де вони несли службу на Оренбурзькому кордоні. 1842 року на кожного мешканця припадало по 8,3 пуда ярого й озимого хліба. Окрім землеробства мешканці села займалися скотарством і бджільництвом. З худоби вирощували здебільшого корів, коней та овець, значно менше — кіз. Бджолярі окрім пасік доглядали ще 16 бортей.
Населення — 925 осіб (2010; 1038 у 2002[3], 1278 у 1920, 577 у 1870, 567 у 1859, 291 у 1834).
Національний склад[4]:
- башкири — 97 %
За віросповіданням місцеве населення належить до мусульман-сунітів. Мовою побутового спілкування жителів села є башкирська, у діловому мовленні використовують російську.
В селі діють середня загальноосвітня школа, відділення Сбербанку Росії та пошта.
- Аркуш карти O-40-136. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1984 р. (рос.)
)/O40-136%20%20%2082-84.jpg){kind=link}
- ↑ Численность населения по населенным пунктам Республики Башкортостан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Административно-территориальное устройство Республики Башкортостан: Справочник / Сост. Р. Ф. Хабиров. — Уфа: Белая Река, 2007. — 416 с. (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ Единый электронный справочник муниципальных районов Республики Башкортостан — Ассоциация «Совет муниципальных образований Республики Башкортостан» (рос.)
|
Це незавершена стаття про Башкортостан. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |