Шульбінська ГЕС
| Шульбінська ГЕС | |
|---|---|
| 50°24′00″ пн. ш. 81°04′15″ сх. д. / 50.4° пн. ш. 81.07083333° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Адмінодиниця | Східноказахстанська область |
| Стан | діюча |
| Річка | Іртиш |
| Каскад | Іртишський |
| Початок будівництва | 1976 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 702 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1,66 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблева |
| Розрахований напір | 40 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | поворотно-лопатеві |
| Кількість та марка турбін | 6хПЛ50-В-850 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6хСВ-1636/200-80 УХЛ |
| Потужність гідроагрегатів | 6х117 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна водоскидна |
| Шлюз | є |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | AES Corporation |
  Шульбінська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Шульбінська гідроелектростанція — ГЕС на річці Іртиш, поблизу сел. Шульбінськ, Східноказахстанська область, Казахстан. Входить до Іртишського каскаду ГЕС.
ГЕС побудована за греблевим типом. Склад споруд ГЕС:
- правобережна земляна (гравійно-піщаний ґрунт) гребля з протифільтраційним елементом;
- лівобережна дамба довжиною 440 м;
- будівля ГЕС, поєднана з глибинними водоскидами;
- однокамерний однонитковий судноплавний шлюз з підвідними каналами;
- ВРП 220 кВ.
Потужність ГЕС — 702 МВт, середньорічне вироблення 1,66 млрд кВт · год[1]. У будівлі ГЕС встановлено 6 гідроагрегатів з поворотно-лопатевими турбінами ПЛ50-В-850, що працюють при напорі 40 м (діаметр робочого колеса 8,5 м), і генераторами СВ-1636/200-80 УХЛ потужністю по 117 МВт. Виробник гідротурбін — харківський завод «Турбоатом», генераторів — санкт-петербурзьке підприємство «Електросила». Напірні споруди ГЕС утворюють велике Шульбінське водосховище сезонного регулювання. ГЕС здійснює покриття пікових навантажень в енергосистемі Казахстану.
Будівництво гідроелектростанції було розпочато в 1976 році, пуск першого гідроагрегату відбувся 23 грудня 1987 року, останній гідроагрегат пущений 19 грудня 1994. До теперішнього часу, будівництво ГЕС не завершено. З 1997 року ГЕС знаходиться в концесії компанії AES строком на 20 років. При отриманні ГЕС у концесію, компанія зобов'язалася здійснити добудову ГЕС, зокрема, введення в експлуатацію судноплавного шлюзу, проте не виконала своїх зобов'язань. Судноплавний шлюз було повернуто державі в 2003 році і добудований за рахунок бюджетних коштів[2]. Церемонія відкриття шлюзового каналу відбулася 12 жовтня 2004[3] , введення шлюзу в промислову експлуатацію відбулося навесні 2005 року. До теперішнього часу не вирішено питання з добудовою другої черги ГЕС і підвищенням позначки водосховища до проектних значень, що дозволить збільшити потужність і вироблення ГЕС (зокрема, корисний об'єм водосховища при цьому збільшиться з 1,8 до 7,1 км³)[4].
Нижче Шульбінська ГЕС планується будівництво її контррегулятора — Булацької ГЕС, що дозволить ефективніше використовувати можливості ГЕС.
- ↑ AES — Группа компаний в Казахстане — AES Шульбинская ГЭС. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2013.
- ↑ Сколько стоит казахстанская электроэнергия инвестору? — Номад, Казахстан. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
- ↑ http://www.gazeta.kz/art.asp?aid=51192[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ Иртышу грозит обмеление, 2 февраля 1999 года. Архів оригіналу за 12 липня 2007. Процитовано 23 жовтня 2013.