Шульга Максим Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шульга Максим Костянтинович
 Сержант
Загальна інформація
Народження23 березня 1991(1991-03-23)
Луцьк
Смерть26 серпня 2014(2014-08-26) (23 роки)
Новосвітлівка
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Військова служба
Роки служби2010—2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Макси́м Костянти́нович Шульга́ (23 березня 1991 — 26 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в місті Луцьк. 2006 року закінчив 9 класів луцької ЗОШ № 25. Здобував освіту у Волинському технікумі Національного університету харчових технологій, проте своє призначення знайшов у військовій справі. 2010 року призваний на військову службу за контрактом, головний сержант-командир відділення, 80-та окрема десантно-штурмова бригада.

2011 року брав участь у міжнародних військових навчаннях у Німеччині. З квітня 2014-го брав участь в антитерористичній операції на сході України.

26 серпня 2014-го загинув під час ведення бойових дій біля села Новосвітлівка. У певних джерелах вказується, що загинув під час боїв за Іловайськ. Зазнав множинних осколкових поранень, накривши собою побратима, під час вчиненого російсько-терористичними угрупуваннями обстрілу позицій українських військ. По дорозі до аеропорту бронетранспортер потрапив під танковий обстріл; водій здійснив маневр та з'їхав з дороги у ліс, але там бойова машина вийшла з ладу та зупинилась. Через інтенсивний обстріл до бійців не могла дістатися підмога; Максим зазнав поранень, від яких і помер.

Без Максима лишились батьки, брат.

Похований у селі Гаразджа Луцького району 30 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • 20 грудня 2015-го у Луцьку на будинку, у якому проживав Максим, встановлено меморіальну дошку
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 2, місце 26
  • Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (жовтень 2020; посмертно).
  • Почесний громадянин міста Луцька (2018; посмертно)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]