Шульгинка

село Шульгинка
Герб	Прапор
	Свято-Троїцький храмСвято-Троїцький храм
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Старобільський район
Тер. громада	Шульгинська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA44140150010091343
Основні дані
Засноване	1607
Населення	2422
Площа	7,437 км²
Густота населення	325,67 осіб/км²
Поштовий індекс	92764
Телефонний код	+380 6461
Географічні дані
Географічні координати	49°8′36″ пн. ш. 38°55′35″ сх. д. / 49.14333° пн. ш. 38.92639° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	58 м
Водойми	річки Шульгинка, Айдар
Найближча залізнична станція	Плугатарівка
Місцева влада
Адреса ради	92764, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Шульгинка, вул. Театральна
Карта
	Шульгинка
	Шульгинка
Мапа
	Шульгинка у Вікісховищі

Див. також: Шульгинка (значення)

Шульги́нка — село в Україні, адміністративний центр однойменної сільської громади Старобільського району Луганської області. Населення становить 2422 особи. Орган місцевого самоврядування — Шульгинська сільська рада. Розташоване у місці злиття річки Айдар та її лівої притоки — річки Шульгинка. Через село проходить автомобільна магістраль Харків — Луганськ. В селі є залізнична станція «900 км» (платформа) магістралі «Москва — Донбас».

Назва

Назва села, ймовірно, походить від прізвища отамана Шульгейка, який оселився тут на поч. XVII ст. Після розгрому військами В. Шуйського у 1607 р. селянського повстання під Тулою, очолюваного Іваном Болотниковим, один із його сподвижників — отаман Шульгейко із частиною вцілілих повстанців пішов на т. зв. «Дике поле» й оселився тут. І з тих пір поселення почали називати Шульгинкою, а невелику річку, що протікає через нього — Шульга^[1] (що означає — лівий, див. Шульга), яка є лівою притокою Айдару, а село розташоване на місці впадіння Шульги до Айдару.

Історія

Село Шульгинка є найстарішим населеним пунктом Старобільського району, 2008 року село відзначило 400-ліття із дня заснування. За даними місцевих краєзнавців Шульгинку засновано близько 1607 року^[2]. За енциклопедичним словником Брокгауза та Ефрона у 1890—1907 роках населення Шульгинки складалось з 5 тис. осіб. На той час Шульгинка мала статус слободи, мала 2 церкви (св. Миколая та Святої Трійці) та була місцем проведення ярмарку^[3]. Це джерело датує заснування Шульгинки 1719 роком, однак відомо, що того року слободу було створено на місці козацького містечка зруйнованого російськими військами під час придушення козацько-селянського повстання під проводом Кіндрата Булавіна^[4]^[5]. Власне тут, за одною з версій^[6], козаками Булавіна було розгромлено 1707 року каральний загін князя Ю. В. Долгорукова (за іншою версією бій відбувся біля Урюпінська, Росія). В ті часи поселення мало назву «Шульгин городок»^[7].

Селянки : Євдокія Говтва та її донька Євдокія, серпень 1911 року
Родина Кирила Мостового, червень 1917 року

1914 року в Шульгинці було збудовано вальцевий паровий млин, найсучасніший на той час в повіті й єдиний, що забезпечував виготовлення борошна вищої якості. Млин було побудовано спілкою, яка складалася з шести осіб — 5-ти німецьких колоністів та місцевого селянина Кирила Мостового. Млин функціонує по сьогоднішній день.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 434 людей^[8].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2262	93.39%
російська	155	6.40%
білоруська	3	0.13%
угорська	1	0.04%
інші/не вказали	1	0.04%
Усього	2422	100%

Культура

Пам'ятник козакам "Тут починалася боротьба за волю"

В селі є лікарня, середня школа, школа мистецтв, стадіон, торговий центр, пошта, відділення банку, олійниця, млин, два парки, два пам'ятних знаки Голодомору в Україні, пам'ятник козакам "Тут починалася боротьба за волю" та низка пам'ятників різних періодів.