Шурале
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/c/cc/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A8%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83.jpg/200px-%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A8%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%83.jpg)
Шурале́ (тат. Шүрәле, Şüräle) — антропоморфна міфічна істота, щось середнє між слов'янськими чортом (дідьком) і лісовиком, персонаж нижчої міфології та фольклору поволзьких татар.
У татарських народних казках зазвичай зображується як низкорослий горбань із довгими скоцюрбленими пальцями, відвислими сосками й невеликим рогом на лобі.
Татари вірили, що Шурале може залоскотати людину до смерті. Щоб урятуватися від напасті, вважалося, слід перестрибнути через струмок або пірнути в річку, адже Шурале боїться води.
Також існувало повір'я, що Шурале краде коней — відбивши коня від стада, він скаче на ньому й може загнати до смерті. Саме тому Шурале «ловили», вимастивши конячу спину смолою.
Попри чарівну силу, Шурале не відзначається кмітливістю, і люди-герої казок часто обдурюють його, наприклад, прищемивши його лапи у розщілині дерева.
Шурале є героєм однойменної поеми татарського класика Габдулли Тукая.
- Мифологический словарь., М.: «Советская Энциклопедия» (рос.)
- Айгуль Габаши, «ШУРАЛЕ», журнал «Татарский мир» № 3, 2005 (рос.)
- Шурале, переклад українською Володимира Чернишенка