Шіралі Муслімов
Шіралі Муслімов | |
---|---|
азерб. Şirəli Müslümov ![]() | |
Народився | 26 березня 1805 ![]() Barzavud, Лерікський район, Азербайджанська РСР ![]() |
Помер | 2 вересня 1973 (168 років) ![]() Barzavud, Лерікський район, Азербайджанська РСР, СРСР ![]() ·пневмонія ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | пастух, чабан ![]() |
Нагороди | |
Шіралі Фарзалі огли Муслімов[1] (азерб. Şirəli Müslümov, у деяких джерелах — Міслімов; (26 березня 1805 , Barzavud, Лерікський район
— 2 вересня 1973
, Barzavud, Лерікський район
)) — азербайджанський[2][3][4][5][6][7] чабан, талиш[8][9] за національністю, який, згідно з неперевіреними даними, прожив 168 років.
Муслімов народився 1805 року і прожив у талишському[10][11][12][13] селищі Барзаву Леріцького району Азербайджану[14] .
У паспорті Муслімова було зазначено, що він народився 26 березня 1805, а помер 2 вересня 1973 року. За словами довгожителя, його батько дожив до 110 років, а мати до 90-ти. Відомо, що третя дружина Муслімова померла на 105-у році життя, з них проживши 15 років після смерті чоловіка[8] .
Оскільки у Муслімова не було свідоцтва про народження, західні дослідники відмовляються вважати його найстарішою людиною в історії. У «Книзі рекордів Гіннеса» стверджується, що вік Муслімова був завищений на 40-50 років[15] .
Третя дружина — Хатум-ханум (1884—1988). У шлюбі народилася донька[9] .
- За радянських часів про нього зняли документальний фільм «Ширалі спускається з гір»[9] .
- У 1993 році занесений до книги рекордів Росії, країн СНД та Балтії «Диво 93. Чудеса. Рекорди. Досягнення»[15] .
- ↑ Петр Кравчук. Рекорды природы. — Любешов: Эрудит, 1993. — ISBN 5-7707-2044-1.
- ↑ Наука и жизнь, Выпуски 7—12. — 1970. — 28 лютого. — С. 103.
- ↑ Техника молодёжи, Выпуск 4. — 1984. — 28 лютого. — С. 38.
- ↑ Александр Скачинский. Макро и микро: сведения о пределах. — Silver Age Press, 1986. — Т. 3. — С. 100.
- ↑ В. М. Кандыба. Чудеса и тайны. — Лань, 2000. — С. 249.
- ↑ Diana K. Harris, William Earle Cole. Sociology of aging. — Houghton Mifflin Co, 1980. — С. 40.
- ↑ Советский комитет солидарности стран Азии и Африки, Институт востоковедения (Академия наук СССР), Институт Африки (Академия наук СССР). Asia and Africa today. — Asia and Africa Today, 1990.
- ↑ а б Вугар Иманов (Молочный секрет долголетия 140-летнего азербайджанца Меднида Агаева). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
- ↑ а б в Азербайджанский конгресс (Земля долгожителей)
- ↑ Список населённых мест Бакинской губернии // Списки населенных местностей Российской империи. По Кавказскому краю. Бакинская губерния. — Тифлис, 1870. — Т. LXV. — С. 96.
Згідно з таблицею: село Барзаку складається з 12 дворів, 47 жителів талишської народності, шиїти. - ↑ Сборник сведений о Кавказе. Списки населенных мест Кавказского края/ Ч. 1. Губернии: Эриванская, Кутаисская, Бакинская и Ставропольская и Терская область/ под ред. Н. Зейдлица. Тифлис: тип. Гл. упр. наместника кавк., 1879, 490 с.
СЗгідно з таблицею: село Барзаку(кю), 11 дворів, 56 осіб, народність талиші, віра - шиїти - ↑ Сборник сведений по Бакинской губернии. Список населенных мест, количество земли и податное обложение поселян / Под ред. А. Н. Терентьева. — Баку, 1911. — С. 110
Відповідно до таблиці: національність – талиші, дворів – 13, чисельність – 151 жителів. - ↑ Отдел статистический. Кавказский календарь на 1915 год. — Тифлис, 1915. — С. 96.
Село Барзова – 126 осіб, народність – талиші. - ↑ В Лерикском районе Азербайджана проживает 48 долгожителей с возрастом, превышающим 100 лет — Day.az. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 22 січня 2008.
- ↑ а б Умер в 168 лет // Диво 93. Чудеса. Рекорды. Достижения. — Москва : "Диво", 1993. — С. 14. — 100000 прим. — ISBN 5-87012-008-X..