Щиголь Юрій Федорович
| Щиголь Юрій Федорович | |
|---|---|
 Бригадний генерал | |
 | |
| Голова Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України (2020-2023) | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 5 листопада 1983 (41 рік)  Зазим'я, Броварський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР→ Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | з 2008 року |
| Рід військ |  ГУР
 СБУ |
 Щиголь Юрій Федорович у Вікісховищі | |
Юрій Федорович Щиголь (нар. 5 листопада 1983, с. Зазим'я, Броварський район, Київська область) — бригадний генерал, кандидат юридичних наук, колишній Голова Державної служби спецзв'язку та захисту інформації України.[1]
Народився 5 листопада 1983 року в селі Зазим'я Броварського району Київської області.
У 2006 році закінчив Державний податковий університет за спеціальністю "правознавство". З 2008 по 2009 рік навчався в Національній академії Служби безпеки України. У 2017 році — Університет ім. Альфреда Нобеля за спеціальністю фінанси і кредит.
З 2007 по 2008 рік працював у Баришівській податковій інспекції Київської області.
З 2008 по 2020 рік проходив військову службу на оперативних та керівних посадах в Службі безпеки України.
8 липня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 822-р призначений Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України[2].
29 березня 2022 року указом Президента України було присвоєно військове звання бригадного генерала[3].
20 листопада 2023 року звільнений з посади за власним бажанням[4].
22 листопада Щиголя було виведено зі складу Ставки Верховного Головнокомандувача відповідним указом президента[5].
20 листопада 2023 року працівники НАБУ та САП повідомили про підозру голові Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку) Юрію Щиголю у заволодінні понад 60 млн грн коштів.[6][7] 22 листопада 2023 року Вищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід для підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Він матиме можливість внести заставу у розмірі 50 мільйонів гривень.[8][9] На засідання Вищого антикорсуду, де обирають запобіжний захід колишньому голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, прибули двоє депутатів від партії "Слуга Народу" - Олександр Федієнко та Михайло Крячко, які готові взяти Щиголя на поруки.[10][11]
В інтервʼю виданню Lb.ua Юрій Щиголь розповів про те, що він зараз проходить військову службу на звичайній рядовій посаді в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Бригадий генерал Юрій Щиголь поділився, що служить у "всім відомому 9 Департаменті" та займається питаннями повʼязаними із дронами, звʼязком та кібербезпекою. Також, за його словами він дотичний до питань міжнародної співпраці[12]
Юрій Щиголь називає російсько-українську кібервійну першою світовою кібервійною[13]. Публічно заявляє, що Росія — це цілком законна ціль для українських кібератак[14]. Вважає, що повномасшабна війна Росії проти України розпочалася 14 січня 2022 року, коли російські хакери атакували українські державні сайти:
"Перша світова повномасштабна кібервійна почалася 14 січня 2022 року, коли росіяни атакували понад 90 сайтів органів державної влади і практично жодна державна система не була пошкоджена росіянами. На сьогодні, за практично півтора роки повномасшабтого вторгнення, жодної цілі росіяни у кіберпросторі не досягли"[15].
Ще до початку повномасшабної війни, Юрій Щиголь підкреслював важливість співпраці з міжнародними партнерами у сфері кібербезпеки, що дозволяє Україні отримувати нові технології та досвід для боротьби з кібератаками:
"Співпраця з міжнародними партнерами є критично важливою для зміцнення нашої обороноздатності. Ми отримуємо не лише технічну допомогу, а й цінний досвід"[16].
На думку Юрія Щиголя, безпека — це відповідальність кожного, однак задля забезпечення безпеки мають працювати всі. Тому важливо бути обʼєднаними на національному та глобаьному рівнях, щоб забезпечити безпеку громадян України та країн партнерів.
"Важливий фактор — кіберпростір не має кордонів, це середовище в якому не можливо захищатися самостійно. Кібератаки були й будуть, і ніхто від них не застрахований, але мінімізувати шкоду, швидко відновитися й не втратити дані — одне з наших завдань. Коли ми чітко визначимо повноваження кожного, і кожен займатиметься своєю справою та забезпечуватиме надійний захист на власному рівні, тоді наша система працюватиме правильно. Ми до цього йдемо" [17].
- ↑ Ексголова Держспецзв'язку зберігає майже $1,5 млн у криптовалюті – САП. Слово і Діло (укр.). 22 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 року № 822-р «Про призначення Щиголя Ю. Ф. Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України».
- ↑ Указ Президента України від 29 березня 2022 року № 185/2022 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Про звільнення Щиголя Ю. Ф. з посади Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Урядовий Портал (укр.). Кабінет Міністрів України. 20 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Указ Президента України від 22 листопада 2023 року № 771/2023 «Про зміни у складі Ставки Верховного Головнокомандувача»
- ↑ Заволодіння 62 млн грн: НАБУ повідомило про підозру голові Держспецзв'язку. Слово і Діло (укр.). 22 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ В ексглави Держспецзв’язку Щиголя виявили криптогаманець з майже $1,5 млн – САП.
- ↑ ВАКС обрав запобіжний захід підозрюваному в організації схеми розкрадання коштів Держспецзв'язку. 24 Канал (укр.). 22 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Суд помістив під варту ексочільника Держспецзв’язку Щиголя та визначив заставу у 50 млн грн. nv.ua (укр.). Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Депутати-слуги готові взяти на поруки ексголову Держспецзв’язку. UAZMI (укр.). 22 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Gazeta.ua (22 листопада 2023). Йшли слугами народу, а стали слугами 62 млн грн. У справі топпосадовця новий поворот. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ LB live (4 листопада 2024), Юрій Щиголь про корупцію на дронах, хабар вагою 22 кг, звинувачення НАБУ і мільйони на криптогаманці, процитовано 29 листопада 2024
- ↑ Перша у світі повномасштабна кібервійна триває зараз в Україні, – Юрій Щиголь. Кабінет Міністрів України (англ.). 4 липня 2022. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ Росія – законна ціль. Голова Держспецзвʼязку Юрій Щиголь про санкції та невдалі кібератаки РФ. ЛІГА.net (укр.). 29 червня 2022. Архів оригіналу за 7 липня 2022. Процитовано 12 липня 2022.
- ↑ Держспецзв’язку (26 травня 2023), Як працює Держспецзв’язку в умовах повномасштабної війни, процитовано 29 листопада 2024
- ↑ Юрій Щиголь: Національну безпеку монетизувати не можна. LB.ua. 4 березня 2021. Процитовано 29 листопада 2024.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Юрій Щиголь: Кіберпростір — це середовище, у якому неможливо захищатися самостійно. Безпека — це відповідальність кожного. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 29 листопада 2024.
- Щиголь Юрій Федорович. Керівництво Держспецзв'язку[недоступне посилання]
- https://www.president.gov.ua/documents/1852022-41889 [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]