Перейти до вмісту

Щипавка золотиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Щипавка золотиста

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: В'юнові (Cobitidae)
Рід: Золотиста щипавка (Sabanejewia)
Вид: Щипавка золотиста
Sabanejewia aurata
(De Filippi, 1863)
Посилання
Вікісховище: Sabanejewia aurata
EOL: 1156466
ITIS: 640071
МСОП: 19793
NCBI: 66306

Щи́павка золотиста[2] (Sabanejewia aurata) — невелика прісноводна риба родини в'юнових (Cobitidae).

Дрібна рибака, завдовжки 8-12 см, щонайбільше 14 см. Верхня частина тіла темно-мармурова, боки зазвичай від світлого до жовтувато-коричневого кольору і мають типовий золотистий блиск. Уздовж бічної лінії є великі темні плями з розмитим краєм.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Східній Європі, Західній і Середній Азії, у річках, що впадають у Чорне, Егейське та Каспійське моря. Мешкає у басейнах річок Дунай, Камчия, Дон, Кубань, Анзалі Мордаб, Сефідруд, Тонкабон, Чалус, Хераз, Бабол, Кура, Аракс, Теджен та Мургаб.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється в струмках і стоячих водах з малим стоком води. Мешкає безпосередньо на дні річки і шукає дрібних безхребетних, які служать йому поживою. Ікру відкладає між камінням і рослинами з травня по липень.

Охорона

[ред. | ред. код]

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид»[3]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому щипавка золотиста занесена до Бернської конвенції (Додаток ІІІ. Види фауни, що підлягають охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[4]

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Sabanejewia aurata aurata (De Filippi, 1865), синонім: Sabanejewia aurata radnensis (Jaszfalusi, 1951)
  • Sabanejewia aurata aralensis (Kessler, 1877)
  • Sabanejewia aurata bosniaca (Karaman, 1963)
  • Sabanejewia aurata doiranica (Economidis & Nalbant 1996)

Колишні підвиди S. aurata balcanica, Karaman, 1922 і S. aurata bulgarica, Drensky 1928 визнані окремим видами Sabanejewia balcanica і Sabanejewia bulgarica.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Freyhof, J. (2014) Sabanejewia aurata: інформація на сайті МСОП (англ.) 30 липня 2021
  2. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 53
  3. Щипавка золотиста в Червоному списку МСОП
  4. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 53)

Посилання

[ред. | ред. код]