Щириця вузьколиста
| Щириця вузьколиста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
| Рід: | Щириця (Amaranthus) |
| Вид: | A. graecizans
|
| Біноміальна назва | |
| Amaranthus graecizans L.
| |
Щириця вузьколиста[1] (Amaranthus graecizans) — вид квіткових рослин родини щирицевих (Amaranthaceae).
Це гола чи слабо запушена однорічна рослина до 70 см заввишки. Стебла частково червоні, прямовисні чи висхідні, розгалужені. Листки 2–4 × 1–2 см, яйцеподібні чи ромбічно-еліптичні чи лінійно-ланцетні, гострі чи рідше тупі, без або з ледь білими краями. Суцвіття всі пазушні. Частки оцвітини жіночих квіток по 3, яйцювато-ланцетні, гострі, 1.3–2 мм, білуваті, плівчасті із зеленим середнім нервом. Плоди (мішечки) 1.5–2 мм, дещо зморшкуваті, чітко розкривається. Насіння чорне, чечевицеподібне, 1.5–1.7 × 1.3–1.5 мм, блискуче, гладке чи злегка бородавчасте[2][3].
Росте в Африці на півдні Європи, у південній частині Азії[4][5].
В Україні вид росте у садах, на бур'янах — у Криму, зрідка (у передгір'ях та на ПБК)[6].
Їстівні листя та насіння іноді збирають у дикій природі та використовують місцево[7].
- ↑ Amaranthus graecizans // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Amaranthus graecizans. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 10.06.2023. (англ.)
- ↑ Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 113. (англ.)
- ↑ Amaranthus graecizans. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 10.06.2023. (англ.)
- ↑ Amaranthus graecizans. Euro+Med Plantbase. Процитовано 10.06.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 83.
- ↑ Amaranthus graecizans. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 10.06.2023. (англ.)