Щусєв Олексій Вікторович
Щусєв Олексій Вікторович | |
---|---|
рос. Алексей Щусев | |
Народження | 8 жовтня 1873 |
Смерть | 24 травня 1949 (75 років) |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Росія → СРСР |
Навчання | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1897) |
Діяльність | архітектор, реставратор, куратор, мистецтвознавець, art theorist, педагог |
Праця в містах | Київ, Москва, Овруч |
Архітектурний стиль | модерн, конструктивізм, неоренесанс, авангардизм і ар деко |
Найважливіші споруди | Мавзолей Леніна, Казанський вокзал, готель «Москва», станція метро «Комсомольська-кільцева» |
Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР і Імператорське російське археологічне товариствоd |
Заклад | Московський архітектурний інститут і Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
Нагороди | |
Щусєв Олексій Вікторович у Вікісховищі |
Олексі́й Ві́кторович Щу́сєв (8 жовтня 1873, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова) — † 24 травня 1949, Москва, РРФСР, СРСР) — український, російський і молдовський радянський архітектор. Академік (з 1910). Співтворець т. зв. «неоросійського стилю» в архітектурі.
В Україні за його проєктом побудовано Троїцьку церкву Почаївської Лаври (1906—1912), через що первісний бароковий ансамбль монастиря частково втратив свою привабливість і неповторність[джерело?], і церкву в с. Наталівці на Харківщині в маєтку І. Харитоненка (1908—1912), у традиціях новгородської архітектури ХІІ—ХІІІ століть.
Реставрував собор святого Василія та монастирські будинки в Овручі (1904—1911), за цю працю він 1910 року отримав звання академіка архітектури[1], спроєктував головний іконостас для Успенського собору та розпис Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври (1902—1910), селища для дітей-сиріт на Полтавщині (1910) тощо.
Співавтор створення проєктів відбудови знищених під час Другої світової війни міст, зокрема відбудови Хрещатика в Києві (1944—1945), Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР також у Києві (1949) та багато ін.
Автор проєкту й архітектор Мавзолею Леніна у Москві.
На честь відомого академіка-архітектора названо:
- вулиця Щусєва в мікрорайоні Сирець Шевченківського району міста Києва
- вулиця Щусєва в мікрорайоні Теремно в місті Луцьку
- вулиця Щусєва у місті Кишиневі
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 2. — К., 1985. — С. 153.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
- Ковпаненко Н. Г. Щусєв Олексій Вікторович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 689—690.
- Сєверов М. П. Життя і творчість академіка О. В. Щусєва // Вісник академії архітектури УРСР. — 1949. — № 2.
- Історія української архітектури. — К., 2003.
- Афанасьєв К. Н. А. В. Щусев. — М., 1978. (рос.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 8 жовтня
- Народились 1873
- Померли 24 травня
- Померли 1949
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Вищого художнього училища
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Викладачі Московського архітектурного інституту
- Викладачі Московського училища живопису, скульптури й зодчества
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Сталінської премії
- Олексій Щусєв
- Російські архітектори
- Уродженці Кишинева
- Архітектори Києва
- Померли в Москві