Перейти до вмісту

Щусєв Олексій Вікторович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Щусев Олексій Вікторович)
Щусєв Олексій Вікторович
рос. Алексей Щусев
Народження8 жовтня 1873(1873-10-08)
Смерть24 травня 1949(1949-05-24) (75 років)
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаРосія РосіяСРСР СРСР
НавчанняВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1897)
Діяльністьархітектор, реставратор, куратор, мистецтвознавець, art theorist, педагог
Праця в містахКиїв, Москва, Овруч
Архітектурний стильмодерн, конструктивізм, неоренесанс, авангардизм і ар деко
Найважливіші спорудиМавзолей Леніна, Казанський вокзал, готель «Москва», станція метро «Комсомольська-кільцева»
ЧленствоРосійська академія наук, Академія наук СРСР і Імператорське російське археологічне товариствоd
ЗакладМосковський архітектурний інститут і Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія
CMNS: Щусєв Олексій Вікторович у Вікісховищі

Олексі́й Ві́кторович Щу́сєв (8 жовтня 1873, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова) — † 24 травня 1949, Москва, РРФСР, СРСР) — український, російський і молдовський радянський архітектор. Академік (з 1910). Співтворець т. зв. «неоросійського стилю» в архітектурі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

В Україні за його проєктом побудовано Троїцьку церкву Почаївської Лаври (1906—1912), через що первісний бароковий ансамбль монастиря частково втратив свою привабливість і неповторність[джерело?], і церкву в с. Наталівці на Харківщині в маєтку І. Харитоненка (1908—1912), у традиціях новгородської архітектури ХІІ—ХІІІ століть.

Реставрував собор святого Василія та монастирські будинки в Овручі (1904—1911), за цю працю він 1910 року отримав звання академіка архітектури[1], спроєктував головний іконостас для Успенського собору та розпис Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври (1902—1910), селища для дітей-сиріт на Полтавщині (1910) тощо.

Співавтор створення проєктів відбудови знищених під час Другої світової війни міст, зокрема відбудови Хрещатика в Києві (1944—1945), Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР також у Києві (1949) та багато ін.

Автор проєкту й архітектор Мавзолею Леніна у Москві.

Вулиці

[ред. | ред. код]

На честь відомого академіка-архітектора названо:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 2. — К., 1985. — С. 153.

Література

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Митці і маєтки України