Перейти до вмісту

Югина зеленоспинна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Югина зеленоспинна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Віреонові (Vireonidae)
Рід: Зеленоспинна югина (Erpornis)
Blyth, 1844
Вид: Югина зеленоспинна
Erpornis zantholeuca
(Blyth, 1844)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Yuhina zantholeuca
Посилання
Вікісховище: Erpornis zantholeuca
Віківиди: Erpornis zantholeuca
ITIS: 916183
МСОП: 22716753
NCBI: 1112836

Юги́на зеленоспинна[2] (Erpornis zantholeuca) — вид горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії. Це єдний представник монотипового роду Зеленоспинна югина (Erpornis). Виділяють низку підвидів.

Зеленоспинні югини (підвид E. z. tyrannulus)

Таксономія і систематика

[ред. | ред. код]

Зеленоспинна югина була описана англійським орнітологом Едвардом Блітом в 1844 році. Її довгий час відносили до роду Югина (Yuhina) і родини тимелієвих (Timaliidae). Однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження зеленоспинна югина була переведена до родини віреонових (Vireonidae). Більшість представників цієї родини мешкають в Америці, за винятком представників роду Янчик (Pteruthius), які, як і зеленоспинна югина, мешкають в Південно-Східній Азії та раніше вважалися представниками тимелієвих.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють вісім підвидів:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Зеленоспинні югини поширені в Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Бангладеш, Брунеї та на Тайвані. Вони живуть переважно у вологих гірських тропічних лісах і високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 180 до 3300 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Erpornis zantholeuca. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Shrikes, vireos, shrike-babblers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.