Югина рудочерева
| Югина рудочерева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Yuhina occipitalis Hodgson, 1836 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Юги́на рудочерева[2] (Yuhina occipitalis) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.
Довжина птаха становить 12-14 см. Забарвлення переважно сіро-коричневе. Обличчя, шия, нижня частина живота і гузка рудуваті. На голові великий, помітний чуб, навколо очей білі кільця, під дзьобом чорні "вуса".
Виділяють чотири підвиди:[3]
- Y. o. occipitalis Hodgson, 1836 — Східні Гімалаї (від Непалу до південно-східного Тибету і північного Ассаму);
- Y. o. obscurior Rothschild, 1921 — від північно-східної М'янми (Качин) до північно-західного Юньнаню.
Рудосчереві югини мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї і М'янмі. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1800 до 3700 м над рівнем моря. Живляться комахами, нектаром і ягодами. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо чашоподібне, в кладці 2 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Yuhina occipitalis. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |