Юдін Павло Олександрович

Юдін Павло Олександрович
Народився	18 (31) травня 1902 Тула, Російська імперія
Помер	10 квітня 1956(1956-04-10) (53 роки) Москва, СРСР
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	інженер, політик
Alma mater	Московський державний університет природооблаштуванняd
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Павло Олександрович Юдін (31 травня 1902(19020531), місто Тула, тепер Російська Федерація — 10 квітня 1956, місто Москва) — радянський діяч, міністр будівництва підприємств важкої індустрії СРСР, міністр промисловості будівельних матеріалів СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.

Життєпис

Народився в родині робітника.

З 1917 року працював паяльщиком і верстатником Тульського збройового заводу. У 1918—1919 роках — чорнороб 3-ї ділянки служби колії Московсько-Курської залізниці. У 1919—1922 роках — службовець єдиного споживчого товариства Тульського патронного заводу.

У 1922—1925 роках — студент Московського інституту водного господарства, який закінчив у 1929 році.

У 1925 році — технік Кримводгосподарства в місті Сімферополі Кримської АРСР.

У 1925—1927 роках — технік Ферганського управління водного господарства в місті Андижані Узбецької РСР.

У 1927—1929 роках — виконроб будівництва Первомайської гідроелектростанції (ГЕС) в Українській СРР.

У 1929—1930 роках — інженер будівництва Краматорської електростанції на Донбасі.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1931 роках — виконроб, головний інженер, начальник будівництва коксових печей на будівництві коксохімічного заводу в місті Алчевську.

У 1931—1932 роках — головний інженер, начальник будівництва Харківського коксохімічного заводу.

У 1932—1933 роках — старший інженер тресту «Індубуд» в місті Харкові.

У 1933—1935 роках — заступник технічного директора, начальник управління нового будівництва, головний інженер тресту «Бурвугілля» в місті Олександрії Одеської області.

У 1935—1937 роках — головний інженер тресту «Металобуд» у місті Москві.

У 1937 році — керуючий тресту «Коксхіммонтаж» у місті Харкові.

У 1937—1939 роках — начальник Головного управління коксохімічної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1939 році — заступник народного комісара паливної промисловості СРСР.

У 1939—1940 роках — заступник, у 1940—1946 роках — 1-й заступник народного комісара по будівництву СРСР.

19 січня — 15 березня 1946 року — народний комісар із будівництва підприємств важкої індустрії СРСР. 15 березня 1946 — 29 травня 1950 року — міністр будівництва підприємств важкої індустрії СРСР.

29 травня 1950 — 10 квітня 1956 року — міністр промисловості будівельних матеріалів СРСР.

Помер 10 квітня 1956 року. Похований в Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.

Нагороди

• шість орденів Леніна (8.01.1943, 28.07.1949, 30.05.1952)
• орден Трудового Червоного Прапора (18.01.1939)
• медалі

Джерела

• Юдин Павел Александрович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)