Юзефович Михайло Володимирович
Юзефович Михайло Володимирович | |
---|---|
Народився | 17 (29) червня 1802 або 1802[1] Сотниківка, Яготинський район, Україна |
Помер | 21 травня 1889 або 1889[1] Київ, Російська імперія |
Поховання | Аскольдова могила |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | політик |
Галузь | історія |
Alma mater | Московський університет благодійний пансіонd |
Батько | Q122362232? |
Діти | Юзефович Володимир Михайлович і Юзефович Борис Михайлович |
Нагороди | |
Миха́йло Володи́мирович Юзефо́вич (рос. Михаи́л Влади́мирович Юзефо́вич; 17 червня 1802 — 21 травня 1889) — російський державний службовець, освітній, культурний і громадський діяч, публіцист українського походження. Голова Київської археографічної комісії (1857—1889). Один з ініціаторів видання Емського указу 1876 року та закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Голова комісії для збудування пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві (1888). Дійсний таємний радник (з 11 липня 1888). Член Імператорського російського географічного товариства, Копенгагенського товариства північних антикваріїв. Русофіл, прибічник русифікації, монархіст. Противник українофілів й українського національного руху.
Народився 1802 року в селі Сотниківка Пирятинського повіту Полтавській губернії Російської імперії. Належав до дворянської родини Юзефовичів, що походила з нобілітованих реєстрових козаків Речі Посполитої. Випускник Московського університету (1819).
Служив у Чугуївському уланському полку, корнет (з 1822), поручник (з 1828). Брав участь у російсько-турецькій війні 1828—1829 років, був ад'ютантом Івана Паскевича й Миколая Раєвського. Нагороджений орденами святих Володимира (IV ступеня) й Анни (ІІ ступеня), штабс-ротмістр (з 1829). Під час служби на Кавказі познайомився із Олександром Пушкіним, Денисом Давидовим, Олександром Грибоєдовим.
Інспектор народних училищ Київської губернії (1840—1843), надвірний радник і виконувач обов'язків помічника попечителя Київського навчального округу (1843—1846), помічник попечителя цього округу (1846—1856). Займався русифікацією освіти, боротьбою з польськими освітньо-культурними впливами та антиросійськими національними рухами та Київщині. 1843 року заснував Київську археографічну комісію для розгляду давніх актів, очолив її після виходу у відставку з державної служби (1856).
Голова розпорядчого комітету Київської міської публічної бібліотеки. Друкувався у «Вестник Юго-Западной и Западной Росии» і «Киевлянин». Був одним з ініціаторів закриття газети «Киевский телеграф».
Обстоював загальноросійську ідею, вважав українців, росіян і білорусів єдиним російським народом. Боровся проти українського національного руху, який вважав сепаратистським. Сприяв виданню Валуєвського циркуляра (1863); член комісії для розробки Емського указу (1876), що обмежував використання української мови. Був посередником у справі субсидій царського уряду до галицького москвофільського «Слова» у Львові.
Керував встановленням пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві (1888), що містив на постаменті написи: «Хочемо під царя східного, православного» та «Богдану Хмельницькому від єдиної і неподільної Росії».
Помер 1889 року в Києві. Похований на Аскольдовій могилі.
Михайло Юзефович стверджував, що «малороси ніколи не ставили батьківщину [Україну] понад вітчизну [Російської імперії]»[2].
- Дружина — Анна Максимівна Гудим-Левкович (з 1836).
- Син — Борис Юзефович (1843—1911), русофіл, українофоб і антисеміт; громадський діяч і публіцист.
- Син — Володимир Юзефович (пом. 1893), таємний радник, член ради головного управління у справах друку Російської імперії.[3]
- Чего требует общественное образование? — Киев, 1859.
- О памятнике тысячелетию России. // «Киевский Телеграф», 1862, № 4.
- Возможен ли мир с нами польской шляхты? // «Московские Ведомости», 1864, № 203.
- Несколько мыслей и соображений по поводу покушения 4-го апреля. — Киев, 1866.
- Еврейский вопрос. — Киев, 1867.
- Народность и государство. — Киев, 1867.
- Памяти Василия Васильевича Тарновского, [члена Черниг. губ. земск. управы]. — Киев, 1867.
- По поводу памятника Богдану Хмельницкому. // «Московские Ведомости», 1869, № 196.
- Богдан Хмельницкий в русской истории. // «Вестник Западной России», 1870, кн. 7.
- По поводу распространения у нас воинской повинности на все состояния. [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Киев, 1870.
- Еврейский у нас вопрос. — Киев, 1871.
- Богдан Хмельницкий: по поводу памятника, сооружаемого ему в г. Киеве. — Киев, 1872.
- На прощанье: стихотворения: (1876—77 г.) — Киев, 1878.
- Памяти Пушкина. — Москва, 1880.
- Юзефович Михаил Владимирович, Наша либеральная интеллигенция. — Киев: тип. Г. Г. Иванова, 1882. — 125 с.
- Несколько слов об исторической задаче России. — Киев, 1891.
- О значении личности у нас и на Западе. — Санкт-Петербург, 1906.
- Русифікація України
- Російський імперіалізм
- Загальноросійська ідея
- Хронологія утисків української мови
- Москвофільство
- Катков Михайло Никифорович
- Валуєв Петро Олександрович
- Погодін Михайло Петрович
- Чорносотенці
- ↑ а б в Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Попередники Табачника: З історії українофобства (Михайло Юзефович і Валентин Маланчук). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 травня 2015. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Юзефович, Владимир Михайлович // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- В. І. Милько. Юзефович Михайло Володимирович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 697. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Рудаков В. Е. Юзефович, Михаил Владимирович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Несколько слов об исторической задаче России: с биографией и портретом автора. — Киев, 1895. (рос.)
- Ястребцев Е., Юзефович, Михаил Владимирович // Русский биографический словарь: в 25-ти томах. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. — Полтава, 1898. — С. 776. (рос.)
- Ю. Поліщук. Юзефович Михайло Володимирович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.793 ISBN 978-966-611-818-2
- Юзефович Михайло Володимирович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1036.
- Юзефович Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2108-2109. — 1000 екз.
- Попередники Табачника: З історії українофобства (Михайло Юзефович і Валентин Маланчук)
- Народились 29 червня
- Народились 1802
- Уродженці Яготинського району
- Померли 21 травня
- Померли 1889
- Померли в Києві
- Поховані на Аскольдовій горі
- Кавалери ордена Святого Володимира 4 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня
- Державні діячі Російської імперії
- Російські громадські діячі
- Російські археографи
- Російські військовики
- Діячі русифікації
- Відмічені в українофобії
- Антисемітизм
- Монархізм
- Українські громадські діячі
- Українські археографи
- Археологи Російської імперії