Юзеф Фаворський
Юзеф Фаворський | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Józef Faworski | ||||
[[file:]] | ||||
Народження | 18 століття | |||
Смерть | 19 століття | |||
Діяльність | художник | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Кракові, Національний музей у Варшаві і Національний музей | |||
| ||||
Юзеф Фаворський у Вікісховищі | ||||
Юзеф Фаворський (пол. Józef Faworski, др. пол. XVIII ст., Річ Посполита — перша пол. XIX ст.[1]) — польський художник.
Художник діяв у 1790–1805 роках у Варшаві, Мазовії та Великопольщі (зокрема в Ленчицькому воєводстві)[1]. Він створював портрети максимально відповідні сарматським традиціям, які відрізнялись спрощеністю, лінеаризмом і плоским трактуванням тіла. У 1790-1793 рр. він створив серію образів родини Пєндзіцьких з Ленчиці[2].
Творча спадщина Фаворського зберігається майже виключно в музеях Польщі. Зокрема Національному музеї у Варшаві знаходиться портрет Вікторії Мадалінської[a][3]. А в Національному музеї в Кельцах, у Сарматській кімнаті, експонувалися два його портрети кінця XVIII ст., на яких зображені дружини Яна Ліновського з Зємбіць[b][4].
Крім вищезгаданих відомі також наступні роботи:
- Портрет єпископа Пйотра Томіцького[c], 1796 р.
- Портрет Яна Пєндзєцького[d], 1790 р.
- Портрет шляхтича гербу Лодзя[e], бл.1790 р.
- Портрет Юзефа Гарбовського[f], 1789 р.
-
Портрет Вікторії Мадалінської
-
Портрет Марії зі Шльонських Ліновської
-
Портрет Яна Пєндзєцького
-
Портрет невідомого
-
Портрет Вероніки Пєндзєцької
-
Портрет шляхтича в строю Подільського воєводства
- ↑ а б Nowa encyklopedia powszechna PWN, Warszawa 1996, т. 2, с. 326.
- ↑ S. Lorentz, A. Rottermund, Klasycyzm w Polsce, Warszawa 1984, с. 201.
- ↑ Historia sztuki polskiej w zarysie: Sztuka nowoczesna, с. 89.
- ↑ Elżbieta Jeżewska, Galeria malarstwa polskiego Muzeum Narodowego w Kielcach: zmiany i uzupełnienia 1992-1993, с. 245.