Юліан Мархлевський
Юліан Мархлевський | |
---|---|
пол. Julian Baltazar Marchlewski | |
Псевдо | Карський, Куявський |
Народився | 17 травня 1866 Влоцлавек, Влоцлавський повіт[d], Варшавська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[1][2] |
Помер | 22 березня 1925 (58 років) Больяско, Провінція Генуя, Лігурія, Італія |
Поховання | Військові Повонзки |
Країна | Російська імперія РСФРР СРСР Республіка Польща[2] |
Діяльність | політик, редактор |
Alma mater | Цюрихський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | польська[3] і російська |
Членство | Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Посада | ректор |
Партія | Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократія Королівства Польського і Литви, КПРС і Соціал-демократична партія Німеччини |
Родичі | Генріх Фоґелер |
У шлюбі з | Роза Люксембург[2] і B.G. Marhlevskaâd |
Діти | Zofia Marchlewskad |
Автограф | |
Юліан Мархлевський (пол. Julian Baltazar Marchlewski, псевдоніми: Карський, Куявський; *17 травня 1866, Влоцлавек, РІ — †22 березня 1925, Італія, похований в Німеччині, в 1950х прах перевезено у Варшаву) — громадський діяч польського та міжнародного революційного руху в 80-х рр. XIX ст. Один з організаторів та керівників соціал-демократії Королівства Польського та Литви, брав участь у створенні групи «Спартак» в Німеччині. Учасник революції 1905—1907 рр. у Варшаві. В 1907 кандидат в члени ЦК РСДРП. В 1920 р. голова тимчасового ревкому Польщі. Організатор МОПР, голова його ЦК. з 1922 р. — ректор Комуністичного університету національних меншин Заходу.
Народився 17 травня 1866 року у Влоцлавку у родині пруських підданих[4].
У 1886 або 1887 році закінчив реальне училище у Варшаві. Для підтримки родини, яка жила в надзвичайній бідності, влаштувався робітником на фарбувальну фабрику у Варшаві. Потім переїхав до Германії, де працював фарбувальником на фабриках Саксонії.
У 1889 році після повернення до Польщі взяв участь в організації «Союзу польських робітників».
У 1891 році був перший раз заарештований. У 1892 році, як іноземця, Мархлевського було вислано з Польщі, після чого він поїхав до Цюриху, де вступив до університету.
У 1895 році закінчує університет, захищає кандидатську дисертацію і переїжджає до Дрездена, де разом з Парвусом редагує німецьку соціал-демократичну газету «Sächsische Arbeiter Zeitung».
У 1898 році Мархлевський був висланий з Саксонії, переїхав до Мюнхену.
У 1903 році написав велику працю про суспільно-економічне положення Пруської Польщі, у 1908 — про стан єврейського населення у Польщі.
В грудні 1905 року переїжджає до Варшави.
В кінці 1906 року був заарештований.
Весною 1907 року після виходу з тюрми їде на з'їзд РСДРП у Лондоні, потім на конгрес у Штутгарті.
З початком І-ї Світової війни займає антивоєнну позицію, бере участь у заснованні «Союза Спартака».
В 1916 році потрапляє в тюрму, потім у табір для військовополонених, де залишається до 1918 року.
У 1918 році за вимогою радянського керівництва був звільнений і висланий в Росію.
Весною 1919 року повертається до Германії, у Рурську область. Однак під загрозою арешту вимушений втікати до РСФСР.
У Радянській Росії Мархлевський стає членом ВЦВК, працює у багатьох державних установах, як дипломатичний представник веде переговори з Польщею, Литвою, Фінляндією, Японією, Китаєм[4].
В 1920 очолив маріонетковий Тимчасовий революційний комітет Польщі в Білостоці.
З 1922 року — ректор Комуністичного університету національних меншин Заходу, голова ЦК Міжнародної організації допомоги борців революції МОДР, створений за його ініціативою.
Помер в 1925 році під час відпочинку в Італії (Bogliasco). В 1950 залишки праху перевезено в Польщу та перепоховано на Повонзківському кладовищі.
Іменем Мархлевського були названі:
- Польський автономний район (див. Мархлевськ) в Україні.
- Вулиця в Москві (перейменована на Мілютинський провулок)
- Вулиця в Варшаві (перейменовано на вулицю Іоанна Павла II)
- Вулиця в Миколаєві (перейменована на вулицю Адмірала Макарова)
- Комуністичний університет національних меншин Заходу (КУНМЗ)
- Партійна школа при ЦК ПОРП
- Тых Ф. А., Шумахер Х., Юлиан Мархлевский, [переклад з полької], М., 1969;
- Жуковская Е., Свет вольности, в книге: Ленинская гвардия планеты, 2 изд., М., 1970.
- Юліан Мархлевський [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118730908 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в WeChangEd
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Під ред.Фігатнера Ю. (1989). Dei︠a︡teli SSSR i revoli︠u︡t︠s︡ionnogo dvizhenii︠a︡ Rossii : ėnt︠s︡iklopedicheskiĭ slovarʹ Granat (рос) (вид. Reprintnoe izd). Moskva: Sov. ėnt︠s︡iklopedii︠a︡. с. 534. ISBN 5-85270-028-2. OCLC 21336788.
- Народились 17 травня
- Народились 1866
- Уродженці Влоцлавка
- Померли 22 березня
- Померли 1925
- Померли в метрополійному місті Генуя
- Поховані на Військовому кладовищі у Варшаві
- Випускники Цюрихського університету
- Доктори філософії
- Члени КПРС
- Члени Соціал-демократичної партії Німеччини
- Польські революціонери
- Польські емігранти до Німеччини
- Польські марксисти