Юліан Угорський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліан Угорський
Народився13 століття
Угорщина
Померне раніше 1237
Країна Угорське королівство
Діяльністьмандрівник-дослідник
Знання мовлатина
Конфесіякатолицька церква
Шлях подорожей Юліана Угорського: *      перша подорож (1235—1236) *      друга подорож (1237)

Юліан Угорський (лат. Iulianus Hungarus[1], угор. Julianus barát) — монах Домініканського ордену, мандрівник[2].

Перша подорож (1235—1236)

[ред. | ред. код]

1235 року він із трьома іншими ченцями відправився на пошуки «Великої Угорщини» — землі, звідки прийшли угорські племена у Європу. Ченці переправилися через Дунай, Чорне море і дійшли до Волги. Зима не дала їм змоги просуватися далі. Лише в кінці весни Юліан дістався Волзької Болгарії, де вперше почув угорську мову. 1236 року ченець покинув «Велику Угорщину» і вирушив до Європи разом із булгарським купцем. На шляху назад ченець відвідав Рязань, Чернігів, Галич і повернувся до дому перейшошви через Карпати[3].

Друга подорож (1237)

[ред. | ред. код]

Восени 1237 року Юліан знову відправився на пошуки «Великої Угорщини». Від дійшов до східних околиць Київської Русі — Володимиро-Суздальського, Рязанського та деяких інших князівств. Там він дізнався, що Волзька Болгарія вже розорена монголо-татарами. Вони вже підійшли до кордонів північно-східних руських князівств та, за його словами, «чекають того, щоб земля, річки й болота з настанням зими замерзли, після чого усій множині татар легко буде розграбувати всю Русь»[4][5].

У культурі

[ред. | ред. код]
  • Радянський та російський письменник та історик Вадим Каргалов[ru] за мотивами подорожей Юліана Угорського написав роман «Колумб сходу»[6].
  • Угорський рок-гурт Dalriada записав пісню «Julianus Utja» (укр. Шлях Юліана), в якій розповідається про подорожі Юліана Угорського[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Liste lateinischer Autoren und anonymer Werke des 13. Jahrhunderts (ca. 1170-1320) — Monumenta Germaniae Historica (нім.). Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 11 січня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. ↑ Julianus. www.biolex.ios-regensburg.de. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  3. ↑ Julianus barát | Kagylókürt (угор.). 14 грудня 2008. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  4. ↑ ДОКУМЕНТЫ->ВЕНГРИЯ->ИЗВЕСТИЯ ВЕНГЕРСКИХ МИССИОНЕРОВ (1235-1320)->ПУБЛИКАЦИЯ 1940 Г.->ПРЕДИСЛОВИЕ. www.vostlit.info. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 13 серпня 2021.
  5. ↑ Жарко, Сергій Борисович (2015). ВЕНГЕРСКЕ ИСТОЧНИКИ О МОНГОЛАХ И РУСИ ХІІІ В. (PDF). Мінськ: Працы гістарычнага факультэта БДУ: навуковы зборнік. с. 202—211. Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2022. Процитовано 13 серпня 2021.
  6. ↑ Читать. Литмир - электронная библиотека. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  7. ↑ Napisten Hava (укр.), архів оригіналу за 13 серпня 2021, процитовано 13 серпня 2021
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юліан Угорський


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Юліан_Угорський