Юлійські Альпи

Юлійські Альпи
Назва на честь (епонім):	Гай Юлій Цезар
Країна	Словенія і  Італія
Регіон	Словенія
Тип	alpine subsectiond і гірський хребет
матеріал	осадові гірські породи
Висота	2864 м
Площа	4400 км²
Юлійські Альпи Юлійські Альпи (Словенія)
Юлійські Альпи у Вікісховищі

Юлійські Альпи

Разор

Едельвейс, Юлійські Альпи , Словенія

Юлійські Альпи (словен. Julijske Alpe, італ. Alpi Giulie) — гірський хребет, відріг Альп, розташований в італійському регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, а також в словенській місцевості Країна. Належить до Східних Альп.

Назва гір походить від Гая Юлія Цезаря, що заснував в околиці Фріулі і західної Крайни римську провінцію зі столицею Чивідале. У давнину поняття Юлійські Альпи охоплювало також гори, розташовані далі на південь. До них відносилися ті, що знаходяться сучасній Словенії, Терновський ліс, а також плато Грушица.

Природа Юлійських Альп

Юлійські Альпи вельми крутий хребет з вершинами, що сягають 2750 м. Найбільш високою горою Юлійських Альп є гора Триглав з висотою 2863 м, що є одночасно найвищою точкою Словенії. Існують деякі розсіяні по всій території Юлійських Альп льодовики. Ущелина Рабель розділяє Юлійські Альпи на східну і західну частину.

Довжина близько 100 км.

Складені головним чином вапняками, розвинений карст.

До висоти 1800—1900 м — широколисті і хвойні ліси, вище — гірські луки.

Головні піки Юлійських Альп

• Триглав 2864 м
• Монтаж 2754 м
• Шкрлатица 2740 м
• Мангарт 2677 м
• Яловец 2645 м
• Разор 2602 м
• Канін 2585 м
• Канявец 2568 м
• Присойник 2547 м
• Мала Мойстровка 2332 м
• Струг 2265 м

Див. також

• Пунта Ла-Мармора
• Матажюр
• Динарські Альпи
• Гранд Капуцин
• Коральпи

Джерела

• [1]
• [2] [Архівовано 22 червня 2017 у Wayback Machine.]
• [3] [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.]