Юр'єва Ізабелла Данилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юр'єва Ізабелла Данилівна
Основна інформація
Дата народження26 серпня (7 вересня) 1899
Місце народженняРостов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія
Дата смерті20 січня 2000(2000-01-20) (100 років)
Місце смертіМосква, Росія
ПохованняНове Донське кладовище
Роки активностіз 1922
ГромадянствоСРСР, Російська імперія, Росія і Російська СФРР
Професіїспівачка
Співацький голосконтральто
Інструментивокал[d]
Жанриестрада, російський міський романс, романс і Ромський романс
ПсевдонімиЮрьева
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня
народний артист Російської Федерації
У шлюбі зQ4069412?
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ізабелла Данилівна Юр'єва (справжнє прізвище — Лівікова; нар. 26 серпня (7 вересня) 1899[1], Ростов-на-Дону, Область Війська Донського — пом. 20 січня 2000, Москва, РСФСР) — радянська і російська естрадна співачка, виконавиця пісень та романсів (контральто). Народна артистка Російської Федерації (1992). Лауреатка Премії Президента Російської Федерації (2000, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ізабелла Юр'єва народилася 26 серпня (7 вересня) 1899 року[2] (за паспортом — 25 серпня (7 вересня) 1902)[3] у Ростові-на-Дону в багатодітній єврейській родині. Її батько, Данило Григорович Лівіков, був майстром зі створення театральних капелюхів; мати, Софія Ісаківна, — постижоркою.[4]

З 1920 року Ізабелла Юр'єва навчалася в Петрограді у піаніста і композитора О. В. Таскіна. Дебютний виступ відбувся 1922 року в кінотеатрі «Колізей», де Юр'єва виконала кілька пісень, у тому числі «Злиденну» Олександра Аляб'єва — П'єра-Жана Беранже. Отримала запрошення виступати в московському «Ермітажі».

Того ж року відбулася її перша гастрольна поїздка до Ростова. Крім російських романсів («Жалобно стонет ветер осенний», «Когда по целым дням…», «Только раз бывает в жизни встреча» тощо) включає до програми своїх концертів старовинні циганські пісні («Роща», «Валенки»).

У 1925 році Ізабелла Юр'єва одружилася з юристом Йосипом Аркадійовичем Епштейном (помер у 1971 році), який під творчим псевдонімом Йосип Аркад'єв став її постійним адміністратором,[5] а також автором слів до шлягерів, які вона виконувала «Ласково взгляни», «Весенняя песенка», «Первый бал», «Твои письма», «Если помнишь, если любишь», «Если можешь — прости», «О любви и дружбе» (відповідь на пісню «Дружба», виконувану В. Козіним) та інших.[6]

1925—1926 роки Ізабелла Юр'єва з чоловіком провели у Франції. У Парижі 17 грудня 1925 року народився син Володя. У нього був вроджений порок серця, і малюк, проживши трохи більше року, помер.

У 1929 році брала участь у вечорі циганського романсу в Колонній залі в Москві. За своєрідне виконання циганських пісень Юр'єву стали називати «білою циганкою». Постійними концертмейстерми співачки були Симон Каган, Давид Ашкеназі та Євген Рохлін, записи 1937—1941 років склали диск «Старовинні романси і пісні»[7][8].

Фонографічний дебют співачки відбувся в 1937 через 15 років після першого виступу. У роки німецько-радянської війни бере участь у шефських концертах на Карельському і Калінінському фронтах. Особливим успіхом у солдатів користуються пісні з раннього репертуару співачки: «Саша», «Когда падают листья» (на музику Євгена Рохліна), «В старом саду», «Белая ночь».

У післявоєнний період співачка була незаслужено забута. Тільки в 1992 році вона, нарешті, була удостоєна звання народної артистки Росії, потім нагороджена орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1999).

Ізабелла Данилівна Юр'єва останні роки проживала в Трьохпрудному провулку, в будинку № 8 і померла 20 січня 2000 року в Москві. Похована на Донському кладовищі.

Доля Юр'євої з деякими змінами лягла в основу роману Михайла Шишкіна «Венерине волосся».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В енциклопедіях за рік народження вказано 1902. Див., напр., Большую биографическую энциклопедию.
  2. Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Т. 6. Хейнце — Яшугин. — М.: Советская энциклопедия, 1982. — 1008 стб., илл. — 102 245 экз.
  3. Красная книга российской эстрады Красная книга российской эстрады: Изабелла Юрьева
  4. Романс жизни Изабеллы Юрьевой
  5. Королева патефона Изабелла Юрьева
  6. Романс длиною в век. Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 15 листопада 2008.
  7. «Старинные романсы и песни»
  8. Изабелла Юрьева ‎– «Старинные Романсы И Песни»
  9. Указ Президента Російської Федерації від 6 вересня 1999 року № 1171
  10. Указ Президента РФ от 25 июня 1992 г. № 686
  11. Указ Президента Російської Федерації від 17.02.2000 N 365 «Про присудження премій президента Російської Федерації у галузі літератури і мистецтва 1999 року»]

Посилання

[ред. | ред. код]