Юркевич Лев Йосипович

Юркевич Лев Йосипович
Псевдонім	Рибалка
Народився	19 серпня (31 серпня) 1883(1883-08-31) Криве
Помер	11 жовтня (24 жовтня) 1919(1919-10-24) (36 років) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Діяльність	письменник
Alma mater	Подільська духовна семінарія
Партія	Революційна українська партія

|Примітки=

Лев Йосипович Юрке́вич (19 серпня (31 серпня) 1883(18830831), с. Криве —† 11 жовтня (24 жовтня) 1919, Москва) — український соціал-демократичний діяч і письменник.

Життєпис

Син відомого лікаря та громадського діяча Йосипа Юркевича з гурту «українців польської культури», що виник під впливом Володимира Антоновича, з 1904 член РУП. У 1906 році Лев Юрке́вич отримав поранення під час заворушень у Києві. Через рік після того він виїхав за кордон і там закінчив університетську освіту, розпочату 1903 в Київському Університеті. Після смерти батька, з 1911 р. жив на Заході (здебільшого у Франції); значну спадщину використовував на підтримку української соціал-демократичної преси («Наш Голос», Л. 1910 — 11; «Дзвін», К., 1913 — 14), друкувався в «Дзвоні» під псевдонімом Л. Рибалка.

Погляди

Відстоюючи ідею української пролетарської революції, Юркевич виступав проти українського міщанства та орієнтації на Австрію й Німеччину. З цього приводу полемізував з Дмитром Донцовим, видавав «Боротьбу» (Женева, 1915 — 16, 7 чч.), в якій виступав проти Союзу Визволення України та проти російського великодержавного шовінізму, вимагаючи демократичної федералізації Російської Імперії та окремої української соціал-демократичної партії. В. Ленін, вважаючи Юркевича небезпечним супротивником, інтриґував проти нього. Юркевич у брошурі «Російські соціал-демократи й національне питання» (рос. «Русские социал-демократы и национальный вопрос», 1917, укр. переклад 1969) відповів критикою ленінського централізму. Після березневої революції намагався повернутися до України; помер у Москві.

Твори

• «Національна справа і робітництво» (1913).
• «Кляси і суспільство» (1913).
• «L'Ukraine et la Guerre» (Льозанна, 1916).
• «Русские социал-демократы и национальный вопрос» (1917).

Література

• І. Гирич. Юркевич Лев Йосипович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.793 ISBN 978-966-611-818-2
• М. Юркевич, В. Ю. Васильєв. Юркевич Лев Йосипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 707. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Д. Дорошенко. З історії укр. політ. думки за часів світової війни. Прага, 1936;
• В. Левинський. Лев Юркевич. Львів, 1927;
• Л. Рибалка. Рос. соціал-демократи і нац. питання. Мюнхен, 1926;
• Левко Юркевич. Російські соціял-демокрти і національне питання. — Київ: «Українська прес-група», 2012.

Посилання

Твори Юркевича

• Лев Юркевич. Кооперація і робітничий рух (за Вандервельде) (1913)
• Лев Юркевич. Національна справа і робітництво (1913)
• Лев Юркевич. Російські соціял-демократи і національне питання (1917)

Про нього

• Юркевич Лев Йосипович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.348
• Юркевич Лев // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2112. — 1000 екз.
• Володимир Панченко. Левко Юркевич vs Лєнін і Сталін. Історія одного передбачення (2015)
• Марко Бойцун. Соціал-демократія в Україні // Historians.in.ua — 2017. — 10 червня.
• Андрій Портнов. Ленін і більшовизм в українській соціалістичній думці першої третини XX століття // Historians.in.ua — 2012. — 5 квітня.