Перейти до вмісту

Юрченко Ігор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юрченко Ігор Петрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження7 вересня 1979(1979-09-07)
Любимівка
Смерть17 листопада 2014(2014-11-17) (35 років)
Новоорлівка
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військВійськова розвідка
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

І́гор Петро́вич Ю́рченко — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Мобілізований 4 серпня 2014-го, до 30-ї бригади мобілізувалися і два молодші його брати. Радіотелеграфіст, 1-ше розвідувальне відділення 3-го взводу 2-ї роти, 54-й окремий розвідувальний батальйон.

17 листопада 2014-го загинув біля спостережного поста поблизу Новоорлівки (Шахтарський район) під час надання допомоги та евакуації поранених: на вибухівці підірвався «Урал-169» навчального центру. Вояки вирушили на поміч екіпажу, Ігор наразився на вибуховий пристрій, зазнав численних поранень, несумісних з життям. Помер на руках у брата — військовика того ж батальйону.

Без Ігоря залишились дружина та 9-річна донька.

Похований у Народичах 20 листопада.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
  • 2015 року провулок Медиків у Попільні перейменовано на провулок Ігоря Юрченка

Джерела

[ред. | ред. код]