Лопатинський Юрій Дем'янович
Юрій Лопатинський | |
---|---|
поручник Карпатської Січі Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 квітня 1906 Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Смерть | 16 листопада 1982 (76 років) Гантер, США |
Поховання | Цвинтар святого Андрія |
Громадянство | Україна |
Alma Mater | Львівська академічна гімназія |
Псевдо | «Калина», «Шейк» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Рід військ | УПА |
Війни / битви | угорсько-українська війна 1939 року і Друга світова війна |
Командування | |
заступник керівника місії УПА за кордоном | |
Нагороди та відзнаки | |
Юрій Лопат́инський (Псевдо:«Калина», «Шейк») (12 квітня (за іншими даними 4 грудня) 1906, Тернопіль — 16 листопада 1982, Гантер, США) — військовий діяч, підполковник УПА, один із командирів «Нахтігалю».
Народився у священицькій родині в Тернополі. У 1926 закінчив Академічну гімназію у Львові, а згодом школу підхорунжих польської армії. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету.
З ранніх років член УВО та ОУН, шкільний товариш Романа Шухевича.
З листопада 1938 до березня 1939 член штабу Карпатської Січі у званні поручника, командир підстаршинської школи в Хусті.
Учасник Другого Великого Збору ОУНР, згодом старшина батальйону «Нахтігаль».
З 1941 р. у складі військової референтури ОУН. 23 квітня 1943 ув'язнений в концтаборі Заксенгаузен, звільнений 20 жовтня 1944.
На початку 1945 прибув в Україну як кур'єр від ЗП УГВР і ОУН, член ГВШ. Вів переговори з головним командуванням польської Армії Крайової у справі перемир'я та демаркаційної лінії, які закінчилися укладанням перемир'я в с. Руда-Ружанецька 21 травня 1946 р.[1]
Після Другої світової війни проживав у США. Очолював Об'єднання колишніх вояків УПА, працював в ЗП УГВР та дирекції «Прологу».
Був одружений з Ганною Прокопович («Ліда Тульчин»), колишньою кур'єркою центру ОУН.
Помер 16 листопада 1982 року від серцевого нападу в Гантері (США). Похований 20 листопада на цвинтарі Саут-Баунд-Брук[2].
- ↑ Парнікоза Іван, Войцеховський Кшиштоф (21.10.2023). Грубешівська атака 1946 р. – польсько-український союз проти більшовиків Po Polsku tutaj. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 24.10.2023.
- ↑ «Помер Юрій Лопатинський-Калина» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — Ч. 219. — 1982. — 18 листопада. — С. 1.
- О. Й. Стасюк, О. М. Онишко. Лопатинський Юрій [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 270. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- М. Р. Посівнич. Лопатинський Юрій [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мельничук Б., Ханас М. Лопатинський Юрій Дем'янович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 391. — ISBN 966-528-199-2.
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. ISBN 966-410-001-3
- Енциклопедія української діяспори: у 7 т / гол. ред. Василь Маркусь, Дарія Маркусь; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — Київ : ІНТЕЛ, 2012. — Т. 1: Сполучені Штати Америки, кн. 2: Л—Р. — С. 55. — ISBN 0-88054-145-8.
- Підполковники УПА
- Народились 12 квітня
- Народились 1906
- Померли 16 листопада
- Померли 1982
- Поховані на цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)
- Випускники Львівської академічної гімназії
- Лицарі Срібного Хреста Заслуги
- Уродженці Тернополя
- Вояки Карпатської Січі
- Діячі ОУН
- Українці США
- Померли від серцевого нападу
- В'язні концтабору Заксенгаузен
- Радянські емігранти до США