Перейти до вмісту

Юр Марина Володимирівна

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Юр.
Юр Марина Володимирівна
Народилася17 червня 1968(1968-06-17) (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Немирів, Вінницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняКиїв
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторикиня, викладачка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОдеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1991) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмистецтвознавство, культурологія
ЗакладЧеркаський державний педагогічний інститут
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
MARI NAAU
Музей Івана Гончара
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d]
ЧленствоНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

Марина Володимирівна Юр (нар. 17 червня 1968, Немирів Вінницької області) — український мистецтвознавець, художник, педагог, доктор мистецтвознавства, член Національної спілки художників України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

М. В. Юр народилася 17 червня 1968 року у Немирові. Здобула середню освіту в немирівській загальносвітній школі № 1 (1985 р.).

У 1991 році закінчила художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського (педагоги з фаху: М. Резніченко, В. Григор'єва, В. Філіпенко, Л. Риндіна, О. Риндін, А. Ворохта, О. Письмиченко, Л. Уреньов). Навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології  імені М. Т. Рильського НАН України (1993−1996; відділ образотворчого мистецтва, керівник Селівачов М. Р.). У 1998 рорці захистила дисертацію «Розписи українських весільних скринь середини ХІХ — початку ХХ століття: типологія, іконографія, художні особливості» на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства, а у 2021 році — дисертацію «Український живопис ХІХ — початку ХХІ століття: національна, конвенціональна, авторська моделі» і здобула науковий ступінь доктора мистецтвознавства.

В 1991—1993 роках викладала в Черкаському національному університеті імені Б. Хмельницького дисципліни: «Історія всесвітнього мистецтва», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Малюнок», «Живопис»). З 1997 року працювала мистецтвознавцем та науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім. М. Т. Рильського НАН України (далі — ІМФЕ), науковим співробітником групи координації міжнародних українознавчих досліджень при Інституті історії України НАН України, займалася організацією Міжнародних конгресів україністів (Одеса, 1999; Донецьк, 2005), молодшим науковим співробітник, науковий співробітником, старшим науковим співробітником, провідний науковим співробітником Інституту проблем сучасного мистецтва  Національної академії мистецтв України, на посаді проректора з наукової і міжнародної діяльності Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (2022-2024), професор кафедри мистецтвознавства і мистецької освіти цієї ж академії (2024), професор кафедри візуального мистецтва і дизайну Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва (2024). За сумісництвом виконувала обов'язки: наукового співробітника Музею Івана Гончара, доцента кафедри «Дизайн середовища», кафедри «Теорія та історія мистецтва» Київського державного Інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, доцента кафедри графічного дизайну Інституту дизайну та реклами Київського національного університету культури і мистецтв, старшого наукового співробітника відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У науковому доробку більше 100 наукових праць присвячених проблемам образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, культурології, опублікованих у фахових виданнях

Автор монографій «Українські мальовані весільні скрині: Типологія, іконографія, художні особливості» (2010 р.), «Метамодель українського живопису» (2019 р.; найкраща українська книжка 2019 р. у гуманітаристиці за версією PEN Ukraine). Автор статей до «Енциклопедії історії України», «Шевченківської енциклопедії» (17 др. арк.), «Енциклопедії сучасної України». Науковий редактор збірника наукових праць «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні» Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (з 2016 р.).

Під її керівництвом захищені дисертації аспірантів та здобувачів Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України: Гончар К. Р.[2](2015 р.), Чуйко Т. П.[3] (2016 р.), Чуднівець А. С.[4] (2020 р.), Мандра Н. Б. (2021)[5], Шевченко М. Є. (2021)[6], Роготченко С. В. (2023)[1], Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Балтазюк І. В. (2023)[2], Луцишина Д. В. (2023)[3], Автор концепції та спів-куратор (разом з Чуйко Т. П.) виставкових проектів «Культурний код України у художньому просторі пейзажу» (2017, НМТШ), «Фіксація мнимого» (2017, НМТШ).

Автор понад 200 наукових рецензій.

Ініціювала видання і розробила концепцію наукових журналів «Бойчуківські студії», «Visual culture of Ukraine», «Дизайн: Дослідження. Теорія. Практика» Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. Перші номери вийшли у 2023 р. Головний редактор наукового журналу «Visual culture of Ukraine».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №138/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 21 травня 2018.
  2. ↑ Кафедра мистецтвознавства і мистецької освіти КДАДПМД ім. М. Бойчука. https://kdidpmid.edu.ua/. Процитовано 30 жовтня 2023. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  3. ↑ Головна. Музей Шевченка (укр.). Процитовано 19 травня 2020.
  4. ↑ Чуднівець Анастасія Сергіївна, Чуднивец Анастасия Сергеевна, Chudnivets Anastasiia - Google Scholar Citations. scholar.google.com.ua. Процитовано 19 травня 2020.
  5. ↑ http://mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-files/Mandra_disser_final.pdf. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  6. ↑ http://mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-files/Shevchenko_dys.pdf. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Юр Марина Володимирівна // Довідник членів Національної спілки художників України. — К., 2003. — С. 263.
  • Юр Марина Володимирівна // Художники України: Енциклопедичний довідник. Випуск перший /Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський / Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ. — К., 2006. — С.622.
  • О. Осадча. Юр Марина Володимирівна // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім.  Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т–Я. — С. 1039.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юр_Марина_Володимирівна&oldid=43724109