Юсуф II аль-Мустагані

Юсуф II аль-Мустагані
Народився	1356  Гранадський емірат
Помер	5 жовтня 1392  Гранада, Гранадський емірат
Країна	Гранадський емірат
Діяльність	політик
Посада	sultan of Granadad
Рід	Насріди
Батько	Мухаммад V аль-Гані
Діти	Alid, Юсуф III ан-Насир, Ahmedd, Мухаммад VII аль-Мустаїн і Umm al-Fath (II)d

Абу'л-Хайїя Юсуф II ібн Мухаммад аль-Мустагані (араб. أبو الحجاج يوسف الثاني لمستغني; бл. 1356 — 5 жовтня 1392) — 11-й емір Гранадського емірату в 1391—1392 роках.

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Насрідів. Син Мухаммада V, еміра Гранади. Народився близько 1356 року в Гранаді. У 1359, коли Юсуфу було близько трьох років, його батька скинули з престолу, і сім'я вирушила у вигнання до Фесу, столиці Марінідського султанату Марокко.

У 1362 році батько зумів повернути трон Гранади. Проте марокканський султан Мухаммад II ас-Саїд намагався обміняти у Мухаммада V його сина Юсуфа на місто Ронда на Піренейському півострові. Але зрештою мусив поступитися, й Юсуф перебрався до Гранади. 1363 року його було призначено шейхом аль-гузатом (очільником) загонів газі.

Сприяв батькові у військових кампаніях проти Кастилії протягом 1370-х років, де здобув необхідний досвід командування. Втім до державних справ практично не мав стосунку. У 1391 році його було викликано до Гранади за підозрою у змові, але ще до прийняття рішення Мухаммад V помер, і Юсуф успадкував трон.

Панування

Він прийняв почесний лакаб аль-Мустагні біллах («Той, хто задоволений Богом»). Він наказав арештувати візира свого батька Ібн Замрака. За цим було арештовано і страчено зведених братів еміра — Абу Насра Саада, Насра і Абу Абдаллаха Мухаммада. Потім було викрито змову нового візира Халіда, що спільно з лікарем Ях'єю ібн аль-Саєм планували отруїти Юсуфа II.

У 1392 році знову призначив Ібн Замрака візиром. Відбувся короткочасний конфлікт з Кастилією. Водночас розкрив змову проти себе сина Мухаммада, якого пробачив. Втім вже у жовтні еміра було отруєно внаслідок змови сина Мухаммада, який посів трон. Причиною було бажання Юсуфа II призначити спадкоємцем сина Ахмада.

Джерела

• Harvey, L. P. (1992). Islamic Spain, 1250 to 1500. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-31962-9.
• Boloix Gallardo, Bárbara (2013). Las sultanas de la Alhambra: las grandes desconocidas del reino nazarí de Granada (siglos XIII—XV). Granada: Patronato de la Alhambra y del Generalife. ISBN 978-84-9045-045-1.