Перейти до вмісту

Яблунівка (Тернопільський район)

Координати: 49°13′34″ пн. ш. 25°3′51″ сх. д. / 49.22611° пн. ш. 25.06417° сх. д. / 49.22611; 25.06417
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Яблунівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040370360059782
Основні дані
Засноване 1450
Населення 465
Територія 7 км²
Густота населення 66.43 осіб/км²
Поштовий індекс 48020
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°13′34″ пн. ш. 25°3′51″ сх. д. / 49.22611° пн. ш. 25.06417° сх. д. / 49.22611; 25.06417
Середня висота
над рівнем моря
302 м
Водойми річка Яблунівка
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Яблунівка. Карта розташування: Україна
Яблунівка
Яблунівка
Яблунівка. Карта розташування: Тернопільська область
Яблунівка
Яблунівка
Мапа
Мапа

CMNS: Яблунівка у Вікісховищі

Церква Різдва Івана Хрестителя

Яблуні́вка — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді , Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. До 2020 року було підпорядковане Угринівській сільраді. До 1990 року належало до Бережанського району.

Населення — 449 осіб (2007).

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Яблунівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1450.

1785 р. в селі було 30 дворів, 140 жителів; 1861 р. – 418 жителів; 1990 р. – 104 двори, 670 жителів; 1921 р. – 131 двір, 663 жителі; 1931 р. – 162 двори, 704 жителі; 1939 р. – 770 жителів.

У Яблунівці діяв фільварок дідича Ф. Бохенського (розпайований між місцевим населенням 1922).

Першим учителем був Віцко Бадран; згодом – Павло Гайдукевич, який став ще й організатором громадського життя (дириґував хором при читальні “Просвіти”, провадив місцеву “Січ”; згодом – сотник УГА, учасник визвольних змагань; опісля жив у м. Прага (Чехія), де вчителював у середній школі).

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива "Згода".

Також був польський народний дім, в якому розміщувалися “Кулко рольніче” (споживча кооператива), польські об’єднання “Стрільці” (напіввійськова організація молоді) та “Оброна Народова” (військова озброєна організація).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 464 99.78%
російська 1 0.22%
Усього 465 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква Різдва Івана Хрестителя (1994, мурована), капличка (1992).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1992) і пам'ятний знак воякові УПА М. Фучу (1994).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Володимир Чистух (нар. 1957) - український педагог, краєзнавець
  • Дмитро Шкіль (нар. 1952) - громадський діяч .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]