Яванський леопард
| Яванський леопард | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_1009-891-(118).jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Panthera pardus melas G. Cuvier, 1809 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Яванський леопард (Panthera pardus melas) — підвид леопарда. Знайдені тільки на острові Ява. Доволі відрізняється від інших леопардів, а також є одним з найменших підвидів леопарда. Доки немає фактів, як леопард опинився на острові.
Спочатку яванського леопарда описували як класичну чорну пантеру з темними плямами та срібно-сірими очима[2]. Насправді яванські леопарди мають або класичне плямисте, або повністю чорне забарвлення[3].
Вважається, що у дикій природі залишилося лише близько 250 дорослих особин цього підвиду леопарда. Вони полюють на копитних, диких свиней і мавп, нападаючи також на свійську птицю і худобу. Вид здатний процвітати у різних екологічних нішах від гірських районів до тропічних лісів, що було зафіксовано вченими у 90-ті роки. Це робить його менш сприйнятливим до діяльності людини, ніж багатьох інших ссавців.[3]
Виду загрожують скорочення кормової бази та місць проживання через вирубку лісів та сільськогосподарського використання нових земель,[1] а також конфлікти з місцевими жителями.[4] Ява — один із найбільш населених островів світу, де проживає 59 % населення Індонезії, а щільність населення перевищує таку в інших острівних націй. 90 % рослинності на Яві вже знищено, а первинні ліси зберігаються тільки в гірських районах,[3] тому на острові залишається все менше місця для леопардів.
Під час моніторингу у 2001—2004 роках у національному парку Gunung Halimun на сході Яви зафіксовано близько 42—58 особин.[4]
Деяка кількість тварин міститься в європейських та азійських зоопарках: в Індонезії[5], Німеччині[6], Чехії[7].
Молекулярні дослідження дозволяють припустити, що яванські леопарди відмінні від інших азійських і відокремилися від них генетично сотні тисяч років тому. В середині Плейстоцена вони могли мігрувати на Яву з Південної Азії по існуючому в той час між материком і островами сухопутному мосту[8].
- ↑ а б Wibisono, H.; Wilianto, E.; Pinondang, I.; Rahman, D.A. & Chandradewi, D. (2021). Panthera pardus ssp. melas. IUCN Red List of Threatened Species. 2021: e.T15962A50660931.
- ↑ Cuvier, G. (1809). Recherches sur les espėces vivantes de grands chats, pour servir de preuves et d'éclaircissement au chapitre sur les carnassiers fossils. Annales du Muséum National d'Histoire Naturelle. Tome XIV: 136—164.
- ↑ а б в Santiapillai, C.; Ramono, W. S. (1992). Status of the leopard (Panthera pardus) in Java, Indonesia (PDF). Tiger Paper. XIX (2): 1—5. Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2011. Процитовано 21 квітня 2011. [Архівовано 2011-09-02 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Harahap, S.; Sakaguchi, H. (2005). Ecological research and conservation of the Javan Leopard Panthera pardus melas in Gunung Halimun National Park, West Java, Indonesia (PDF). The wild cats: ecological diversity and conservation strategy. Okinawa, Japan: The 21st Century Center of Excellence Program International Symposium.
- ↑ Gippoliti, S.; Meijaard, E. (2007). Taxonomic uniqueness of the Javan Leopard: an opportunity for zoos to save it. Contributions to Zoology. 76: 55—58. doi:10.1163/18759866-07601005. S2CID 55715897.
- ↑ International Species Information System (2011). ISIS Species Holdings: Panthera pardus melas, December 2011. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 13 листопада 2011. [Архівовано 2021-02-01 у Wayback Machine.]
- ↑ Exner, O. (2013). Rare Leopard in Prague Zoo. Portal of Prague. Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-13 у Archive.is]
- ↑ Meijaard, E. (2004). Biogeographic history of the Javan leopard Panthera pardus based on craniometric analysis. Journal of Mammalogy. 85 (2): 302—310. doi:10.1644/ber-010.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
