Координати: 48°24′21″ пн. ш. 35°16′20″ сх. д. / 48.40583° пн. ш. 35.27222° сх. д. / 48.40583; 35.27222
Очікує на перевірку

Яворницьке (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Яворницьке
Залізнична станція Іларіонове
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Синельниківський район
Тер. громада Іларіонівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12140110010072197
Основні дані
Засновано 1875
Статус із 2024 року
Населення 8 610 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 52520, 52521
Телефонний код +380 5663
Географічні координати 48°24′21″ пн. ш. 35°16′20″ сх. д. / 48.40583° пн. ш. 35.27222° сх. д. / 48.40583; 35.27222
Висота над рівнем моря 152 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Іларіонове
Селищна влада
Адреса 52520, селище Яворницьке, вул. Робоча, 19
Голова селищної ради Екзархов Дмитро Іванович
Карта
Яворницьке. Карта розташування: Україна
Яворницьке
Яворницьке
Яворницьке. Карта розташування: Дніпропетровська область
Яворницьке
Яворницьке
Мапа
Храм ікони Божої Матері "Іверської" (2024)
Храм ікони Божої Матері "Іверської" (2024)

Яворни́цьке (до 2024 року — Іларіо́нове) — селище Синельниківського району Дніпропетровської області. Є центром Іларіонівської селищної громади. Населення за переписом 2001 року становить 8495 осіб. Населення на 2017 рік становило 10079 осіб.

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Селище міського типу Яворницьке знаходиться біля витоків річки Маячка, примикає до села Іванівка, за 1 км від селища Сад. Через селище проходять автомобільні дороги Т 0401 і Т 0442, залізниця, станція Іларіонове.

Історія

[ред. | ред. код]

3 1875 р. Іванівка, яку 1897 року перейменовано на Іларіонове, на честь Ілларіона Воронцова-Дашкова (1837-1916) – російського державного і військового діяча, міністра імператорського двору і наділів (1881-1897), намісника на Кавказі (1905-1916), одного з найбільших землевласників в Катеринославській губернії.

В 1938 році присвоєно статус селище міського типу.

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Іларіонове на Яворницьке. Нова назва на честь відомого історика та видатного діяча Яворницького Дмитра Івановича. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[2]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 7451 87.71%
російська 940 11.07%
циганська 55 0.65%
вірменська 7 0.08%
білоруська 6 0.07%
румунська 5 0.06%
болгарська 4 0.04%
угорська 1 0.01%
інші/не вказали 26 0.31%
Усього 8495 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ТОВ «Нівада-7».
  • Кондитерський цех.
  • Цех з виробництва запасних частин до побутової техніки.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа I—III ст.
  • Школа I—II ст.
  • 3 дитячих садочка.
  • Філія музичної школи.
  • Лікарня.
  • Поліклініка
  • Маркет ТПП
  • Аврора
  • Делві
  • Олійниця

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • В околицях селища розкопані кургани з похованнями епохи бронзи (III—I тисячоліття до н. е.) і скіфські кургани (IV—III ст. до н. е.);
  • Два військовий меморіала.

Релігія

[ред. | ред. код]

У селищі знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

  • Храм ікони Божої Матері "Іверської" (вул. Виноградна, 8);
  • Храм Різдва Христового (Центральний парк).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Залізнична станція Іларіонове на лінії Нижньодніпровськ-Вузол — Синельникове. Автобусне сполучення з містами Дніпро та Синельникове.

Постаті

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Іларіо́нове // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.773-774


  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних