Перейти до вмісту

Явстах Волович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єпископ Вільнюський
1616 — 1630

Народився1572[1]
Гродно, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер19 січня 1630(1630-01-19)
Вільнюс, Річ Посполита або Verkiaid, Віленський повіт
ПохованийСобор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)[2]
Відомий яккатолицький священник, католицький єпископ
КраїнаВелике князівство Литовське і Річ Посполита
Alma materПадуанський університет
Рід Воловичі
БатькоІван Волович
МатиQ120999229?[3]
У шлюбі зКатерина Гаславська
Професіясвященник
Релігіякатолицтво

Явстах Волович (1572 — 19 січня 1630) — державний і релігійний діяч Великого князівства Литовського, меценат і бібліофіл. Духовний референдар (16001615), писар (16051615) та віце-канцлер Литовський (16151618), єпископ Вільнюський (з 1616).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Представник знатного роду Воловичів, герб «Богорія», син Івана та Катерини Гаславських. Мав були братів Андрія та Павла.

Явстах Волович. Невідомий художник, XVII ст.

Навчався у Вільнюській академії та університеті, продовжував освіту в університетах Падуї та Риму. Кусташ, канонік Вільнюса (1592), кантор (1597), пастор Троцький, єпископ Вільнюський з 18 травня 1616 року.

Через великі масштаби території Вільнюської єпархії було утворено Білоруську архієпархію, яку очолив єпископ-суфраган (намісник єпископа Вільнюського). За часів його правління в країні було збудовано 26 церков (переважно на заході сучасної Білорусі)[4]. Висвятив на священника Андрія Боболю. Входив до посольства Речі Посполитої, Папи Римського у 1595, а також до інших посольств[5].

Волович був щедрим покровителем. Керував реставрацією Вільнюського собору після пожежі у 1610 році.

Сприяв формуванню факультетів права та медицини у складі Вільнюської академії (університету).

Заснував лікарню святих Нікодима та Йосафата у Вільнюсі за власні кошти.

Єпископа Воловича було поховано в Королівській каплиці (каплиця Воловичів) Вільнюського собору, побудованій та прикрашеній його зусиллями.

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Зібрав цінну власну бібліотеку, до якої увійшли твори гуманістів, філософсько-богословська література, географічні описи. Більшість своїх книг Волович придбав під час подорожей Європою. Багато книг із бібліотеки Воловича мають посвяти авторів і виходили у найкращих друкарнях Європи.

Волович залишив свої книги в бібліотеці Вільнюської академії; вважається, що не всі книги потрапили до університетської бібліотеки, бо Вільнюський капітул відмовився їх передати. Деякі книги із колекції єпископа Воловича зараз зберігаються в Бібліотеці Вільнюського університету, Бібліотеці Литовської академії наук та інших бібліотеках.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. ЯнушкевічМінск: 2014. — С. 90. — 508 с. — ISBN 978-985-7085-36-1
  2. Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. ЯнушкевічМінск: 2014. — С. 92. — 508 с. — ISBN 978-985-7085-36-1
  3. Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. ЯнушкевічМінск: 2014. — С. 64. — 508 с. — ISBN 978-985-7085-36-1
  4. Грицкевіч А. Валовічи // ЭГБ. Т. 2. — Менск, 1994. С. 210.
  5. Грицкевіч А. Валовічи // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 383.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4.
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Менск: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.

Посилання

[ред. | ред. код]