Ягодзінський Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ягодзінський Сергій Миколайович
Народився2 березня 1979(1979-03-02) (45 років)
Бобринець, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Alma materКіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка
ГалузьФілософія, Соціальна філософія, Філософія історії
ЗакладЄвропейський університет

Ягодзінський Сергій Миколайович (нар. 2 березня 1979, Бобринець, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР) — український філософ, науковець, педагог, доктор філософських наук, професор, проректор з навчально-методичної роботи Європейського університету, журналіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сергій Миколайович Ягодзінський народився у сім'ї службовців. З відзнакою закінчив Бобринецьку загальноосвітню школу № 1. Після завершення школи вступив на фізико-математичний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, який закінчив у 2001 році з відзнакою. З вересня 2001 року по серпень 2003 року працював у закладах освіти м. Кіровоград (нині Кропивницький) на посадах викладача.

Наукову кар'єру розпочав у 2002 році як здобувач, а пізніше – аспірант Національного авіаційного університету (НАУ) за спеціальністю «Філософія». З 2003 по 2007 роки – аспірант та викладач кафедри філософії НАУ. В 2008 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.02 – діалектика і методологія наукового пізнання. Тема роботи «Науковий дискурс в умовах інформаційного суспільства: методологічний та соціокультурний аспекти».

У 2011 році отримав вчене звання доцента кафедри філософії. З 2011 по 2017 рік – заступник директора Навчально-наукового Гуманітарного інституту НАУ з науково-методичної та міжнародної роботи. У період з 2012 по 2015 роки паралельно працював над розробкою теми соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж. У 2016 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня «Доктор наук» за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. У 2018 році отримав вчене звання професора по кафедрі філософії. Цього ж року призначений першим деканом Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій НАУ. У 2021 році був запрошений на посаду проректора з навчально-методичної роботи ПВНЗ «Європейський університет».

Освіта

[ред. | ред. код]

Наукова та освітня діяльність

[ред. | ред. код]

За роки роботи у закладах вищої освіти обіймав посади викладача, доцента, професора, заступника директора навчально-наукового інституту, декана факультету, проректора університету. Має більше 200 наукових та навчально-методичних праць. Частина підручників та навчальних посібників рекомендувалась Міністерством освіти і науки України як навчальні видання для студентів університетів. Регулярно бере участь у наукових конференціях, круглих столах з питань освіти, науки і техніки.

Як освітянин та вчений неодноразово піднімав питання низької якості української вищої освіти, надмірної бюрократизації процесу надання освітніх послуг з одночасною непрозорістю діяльності державних чиновників стосовно державних закладів освіти. Звертав увагу на ганебні випадки перейменування університетів. Попри оголошену мотивацію цих дій висловлював припущення, що основний мотив полягає у збереженні на посадах ректорів, терміни перебування яких скінчились відповідно до законодавства.

Одним із перших в 2021 році висловив ідею грантів на навчання та поступового скасування поняття бюджетних місць. Наполягає на зменшенні адміністративного тиску державних органів на формування пропозицій на ринку освітніх послуг. Вважає, що абітурієнти повинні мати право обирати спеціальність та форму навчання, незважаючи на поточну політичну чи економічну кон'юнктуру. Держава мусить лише захищати право на отримання якісної освітньої послуги, але не має права обмежувати (в тому числі й штучно) вибір абітурієнтів через регулювання кількості бюджетних місць.

Громадянська активність

[ред. | ред. код]

Відліком формування Ягодзінського С.М. як політичного діяча з активною громадянською позицією можна вважати події, що стались протягом серпня – листопада 2020 року в Національному авіаційному університеті. Зміна вищого керівництва університету, яка відбувалась за часів Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, змусила колектив звернутись з листами про допомогу до вищого керівництва держави. Відсутність реакції на події та подальші неоднозначні дії новопризначеного керівництва стосовно колективу університету мали широкий публічний розголос, але не супроводжувались спробами держави втрутитись у конфлікт. Будучи деканом одного з факультетів університету, Ягодзінський С.М. вимушено залишив посаду з переведенням на посаду професора кафедри філософії. Відчуття несправедливості, ймовірно, й стало поштовхом до формування лідерських якостей та політичної позиції, основу якої склала боротьба за права людей, боротьба проти свавілля чиновників, боротьба за повагу до громадян, орієнтація на європейський вибір як спосіб вивільнення від тотального впливу чиновників на соціальні, політичні, культурні процеси.

Свою позицію висвітлює у створеному в 2021 році Телеграм-каналі. З 2023 року активно веде YouTube-канал. Станом на 28 липня кількість підписників наближається до 90 000. Вирізняється проукраїнською позицією з одночасною критикою спроб згортання свободи, демократії, прав громадян.

Публіцистика та блогерство

[ред. | ред. код]

Як блогер та публіцист активно виступає на різних платформах, де обговорює актуальні питання суспільного, економічного та політичного життя України. Аналітичні статті та відео торкаються тем корупції, соціальної справедливості, прав людини, економічних реформ, молоді, соціально незахищених верств населення, бізнесу та його права на реалізацію. Доносить до своїх підписників та читачів важливість громадянської активності та відповідальності, підкреслює необхідність критичного мислення та активної участі у суспільних процесах.

Першим публічно поставив питання про роль Бориса Джонсона у війні в Україні. Висловлював припущення, що Україна має знайти момент максимальної тактичної та стратегічної переваги на фронті для запуску процесу зупинки бойових дій. Не висловлювався безпосередньо про прямі перемовини України та Російської Федерації, але наполягав на необхідності укріплення партнерських відносин з державами, які можуть мати вплив на дії Президента РФ Володимира Путіна.

Активно захищав Китай, Туреччину, Індію як країни, лідери яких можуть мати вирішальний вплив на події в Україні.

У 2022 році публічно передбачив, що в 2024 році Президентом США буде обраний Трамп. З огляду на це закликав українських офіційних осіб зменшити тиск на Трампа та більш зважено подавати його ідеї в українському інформаційному просторі. Виступав за консолідацію всіх сил, які здатні зупинити війну в Україні.

У 2023 році виступав з різкою критикою деяких дій влади, особливо в частині публічного обговорення планів наступів, непрозорості процедур закупівель для потреб Збройних сил України, невідповідності заяв чиновників та їх стилю життя.

Станом на 2024 рік має більше 1 млн підписників в мережах Телеграм, ТікТок, YouTube.

Станом на 28 липня 2024 року телеграм-канал перебуває на 38 позиції серед публічних політичних каналів України за кількістю підписників.

Проекти на телебаченні

[ред. | ред. код]

З серпня 2024 року на телеканалі Ukrainian World New в якості запрошеного гостя є ведучим проєкту "Дзеркала часу". Мета проєкту - обговорення важливих політичних, культурних, соціальних, економічних тем. Станом на 10.09.2024 вийшло три випуски програми[1][2].

Боротьба за права людей та демократію в Україні

[ред. | ред. код]

Особливою темою публічної діяльності є питання згортання прав і свобод громадян в умовах воєнного стану. Неодноразово висловлювався проти зазначених процесів, вважаючи їх деструктивними для суспільства. Наполягав на думці про можливе інформаційне протиборство громадян проти офіційної ідеології, яка підтримується форматом єдиних новин. Обґрунтовував важливість відкритого інформаційного простору та політичної конкуренції всередині країни в умовах воєнного стану.

Відомий критикою соціологічних досліджень, які проводяться українськими соціологічними кампаніями. Висловлював сумнів в їх об'єктивності. Основним завданням соціологів вважає вивчення реального стану соціальних процесів та донесення цієї інформації вищому керівництву країни без спотворень.

У блогах та дописах відмічає тенденції, що можуть мати ознаки тиранії, диктатури та тоталітаризму. Наполягає на тому, що Україна має більш активно захищати власні інтереси, чинити спротив стороннім впливам на власне політичне, економічне та культурне життя. Є прихильником закону про прозорість іноземного впливу. Громадяни країни повинні мати відкритий доступ до статутів, місій, візій та завдань, які ставлять перед собою іноземні інституції, громадські організації та інші неурядові структури з іноземним капіталом.

16 серпня 2024 року в ефірі телеканалу ТакТВ виступив з критикою діяльності уповноваженого Верховної ради України з прав людини Дмитра Лубінця, називаючи позицію уповноваженого відірваною від реальності[3].

Політична орієнтація та економічні погляди

[ред. | ред. код]

У питаннях міжкультурної взаємодії в Україні та між країнами позиціонує себе як космополіт. Вважає це єдиним світоглядом, що здатен унеможливити соціальну напруженість всередині України та у міжнародних відносинах. При цьому в питанні державного будівництва та міжнародних відносин залишається на позиціях пріоритету економічних і геополітичних інтересів України. Політична активність вищого керівництва має бути безпечною та відповідальною.

Економічна орієнтація тяжіє до позиції соціального лібералізму. Виступає за активну роль держави у боротьбі з монополіями. Вважає, що наявність відкритих монополій шкодить як самим монополіям, так і малому та середньому бізнесу. Монополії ускладнюють вихід України на міжнародні ринки з несировинними товарами і послугами. Монополії також чинять тиск на приватне підприємництво, що збільшує соціальну напругу.

Є активним прибічником невтручання держави у приватне життя громадян. На цій підставі критикує темп впровадження цифрових технологій. Швидкість та зручність цифровізації не має вступати у суперечність з правом громадян на приватне життя та захист персональних даних.

Міжнародний вектор

[ред. | ред. код]

Залишаючись прихильником західного вектору України, виступає проти механічного перенесення правових, економічних, освітніх, культурних міжнародних стандартів у простір України. Підкреслює, що Україна має особливості, неврахування яких неминуче матиме непоправні соціальні наслідки та створюватиме бар'єри природній адаптації українського суспільства до стилю життя європейських спільнот.

Громадянські ініціативи

[ред. | ред. код]

У своїй діяльності Ягодзінський С.М. підтримує та бере участь у різних громадянських ініціативах, спрямованих на покращення життя в Україні. Він є активним учасником громадських обговорень, круглих столів та конференцій, де висловлює свої ідеї та пропозиції щодо реформування державних інституцій, підвищення якості освіти та забезпечення прав людини.

Аудиторія

[ред. | ред. код]

Аналіз портрету підписників показує рівномірне охоплення всіх регіонів України. Під час ведення стрімів неодноразово висловлював та підкреслював ідею єдності українського народу, яка може бути досягнута за рахунок підвищення соціальних стандартів життя людей, а також шляхом взаємного культурного збагачення регіонів України.

Наполягає на тому, що українців постійно сварять і зіштовхують політики, які шляхом маніпуляції історичними, культурними, соціальними фактами провокують дискусії національного масштабу. Вважає, що Україна – це багатонаціональна країна, яка має багату культурну спадщину, сучасну державну українську та регіональні мови, багатоманітність релігійного життя, яке має бути поза державного регулювання до моменту прямого порушення норм законодавства.

Оцінка діяльності

[ред. | ред. код]

Неодноразово ставав об'єктом критики та хейту, особливо в перші місяці повномасштабної війни.

З 2024 року періодично запрошується на телеканали щодо актуальних суспільних тем. 8 вересня 2024 року в ефірі телеканалу Київ24 пояснював процедуру оформлення права на відстрочку[4].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Дисертації

[ред. | ред. код]
Кандидатська дисертація
«Науковий дискурс в умовах інформаційного суспільства: методологічний та соціокультурний аспекти» (2008 рік, спеціальність 09.00.02 — діалектика і методологія наукового пізнання)
Докторська дисертація
«Соціокультурний потенціал глобальних інформаційних мереж» (2016 рік, спеціальність — 09.00.03 — соціальна філософія та філософія історії)

Науковий доробок

[ред. | ред. код]
  • Загальна кількість публікацій: 225
  • Монографії: 10
  • Підручники, навчальні посібники: 17
  • Фахові наукові статті: 81
  • Тези виступів на конференціях: 117

Сфера наукових інтересів

[ред. | ред. код]
  • Аналіз актуальних освітніх, політичних, соціальних, культурних аспектів розвитку України та глобалізованого світу
  • Становлення інформаційного суспільства
  • Виявлення соціокультурного потенціалу мережевої архітектоніки соціуму
  • Пошук механізмів соціальної взаємодії в умовах соціальної нестабільності
  • Політична аналітика глобальних конфліктів та локальних збройних протистоянь
  • Психологічний супровід населення в умовах воєнного стану та пост-воєнний час
  • Напрями реформування освіти України в контексті входження до простору глобального ринку освітніх послуг
  • Інноваційні методи і методики надання освітніх послуг у вищій освіті
  • Менеджмент та маркетинг освітньої діяльності

Викладацька діяльність

[ред. | ред. код]

Розробляв і викладав курси:

  • Менеджмент освітньої діяльності
  • Соціальна статика і динаміка
  • Логіка та критичне мислення
  • Логіка для юристів (деонтична логіка)
  • Логіка і теорія аргументацій
  • Комунікативні стратегії в теорії ігор
  • Філософія наук та інновацій
  • Методологія та організація наукових досліджень
  • Філософські проблеми наукового пізнання
  • Академічне письмо
  • Теорії інформаційного суспільства
  • Психологія успіху в освітній діяльності
  • Організаційна психологія
  • Сучасні політичні процеси
  • Теорія та історія соціальної роботи
  • Історія соціології
  • Усна і письмова комунікація

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Основні публікації

[ред. | ред. код]

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Глобальні інформаційні мережі у соціокультурній перспективі: монографія. — К.: Аграр Медіа Груп, 2015. — 276 с.
  • Соціокультурний зміст новітніх мегатехнологій [монографія] / В. І. Онопрієнко, Л. В. Рижко, С. М. Ягодзінський [та ін.]; Нац. акад. наук України, ДУ Ін-т наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва; за ред. В. І. Онопрієнка. — К.: ДП «Інформ.-аналіт. агентство», 2016. — 352 с.
  • Understanding Higher Education / Khomeriki O., Yahodzinskyi S., Stryhul M., Romanenko Yu., Liasota L. — Riga: LAP Lambert Academic Publishing, 2019. — 342 p.
  • Індивідуальність у психологічних вимірах спільнот та професій в умовах мережевого суспільства: Монографія колективна / За ред. Л. В. Помиткіної, О. П. Хохліної. — К.: ТОВ «Альфа-ПІК», 2019. — 270 с.
  • Інституціональна модель інноваційної економіки: колективна монографія / За ред. В. І. Ляшенка, О. В. Прокопенка, В. А. Омельяненка. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2019. — 327 с.

Підручники та навчальні посібники

[ред. | ред. код]
  • Логіка: Навч. посіб. — К.: НАУ, 2005. — 192 с.
  • Філософія: Хрестоматія. — К.: Вид-во НАУ, 2009. — 244 с.
  • Логіка: навч. посіб. — К.: НАУ, 2011. — 404 с.
  • Філософія: підруч. — К.: НАУ, 2012. — 348 с.
  • Логіка: навч. посіб. — К. : НАУ, 2014. — 144 с.
  • Філософія: підручник. — К. : НАУ, 2014. — 720 c.
  • Логіка: практикум. — К.: НАУ, 2018. — 84 с.
  • Філософія наук і інновацій: практикум. — К.: НАУ, 2019. — 60 с.
  • Логіка та критичне мислення: підручник. — К: ЄУ, 2024. — 250 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ukraine World News (29 серпня 2024), В нас забирають свободу. Україна не буде вільною? Сергій Ягодзінський "Дзеркала часу" 29.08, процитовано 2 вересня 2024
  2. ↑ Ukraine World News (22 серпня 2024), "Дзеркала часу": Переговори, Курська операція та майбутнє України. Сергій Ягодзінський, процитовано 2 вересня 2024
  3. ↑ Ukraine World News (16 серпня 2024), Чи зупинить Росія наступ в Україні, щоб врятувати Курщину?, процитовано 18 серпня 2024
  4. ↑ Чи можуть призвати чоловіка, поки комісія розглядає його право на відстрочку. КИЇВ24 (укр.). 8 вересня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.

[1]

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю та новини

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сергій Ягодзінський 🇺🇦. Telegram. Процитовано 21 липня 2024.
  2. ↑ Сергій Ягодзінський. YouTube (укр.). Процитовано 21 липня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ягодзінський_Сергій_Миколайович