Ядвіга Ягелонка
Ядвіга Ягелонка | |
---|---|
Народилася | 8 квітня 1408 Краків, Королівство Польське |
Померла | 8 грудня 1431 (23 роки) Краків, Королівство Польське |
Поховання | Собор Святих Станіслава і Вацлава |
Титул | принцеса |
Рід | Ягеллони |
Батько | Владислав II Ягайло |
Мати | Анна Цельська |
Брати, сестри | Єлізавета Боніфаціяd, Владислав III Варненчик і Казимир IV Ягеллончик |
Ядвіга Ягеллонка (нар. 8 квітня 1408, пом. 8 грудня 1431) — польська королівна та литовська княгиня з династії Ягеллонів.
Донька Владислава II Ягайла та його другої дружини - Анни Цельської. У 1413 році на з'їзді в Єдльні, через відсутність чоловічого потомства її батька, вона була офіційно оголошена спадкоємицею польського та литовського престолів.
З 1419 зісватана з Богуславом IX, герцогом Слупським, і водночас, через нерішучість поморської сторони, з Фрідріхом, сином Фрідріха I Гогенцоллерна, курфюрста Бранденбурга. У квітні 1421 року між Польщею і Бранденбургом була укладена угода, за якою Ядвіга мала вийти заміж за Фрідріха, коли той досягне повноліття, тобто близько 1427 року. З цієї причини Фрідріх мав якомога швидше приїхати до Польщі, щоб познайомитися з її мовою та звичаями. 12 квітня 1422 року молодий наречений королівни прибув до Польщі. Завдяки таким швидким діям бранденбурзької сторони знову активізувалася партія герцога Слупського в особі короля Сигізмунда Люксембурзького та короля Данії, Швеції та Норвегії Еріка Померанського, коли обидва взяли участь у церемоніях коронації четвертої дружини батька Ядвіги - Cофії (Соньки) Гольшанської.
Однак, оскільки у нього народилися сини, король Владислав II Ягайло не поспішав обирати кандидатуру в дружини Ягеллонки. Він також намагався одружитися на принцесі на початку 1930-х років. XV століття для свого сина Януса, короля Кіпру, але ці зусилля не увінчалися успіхом, оскільки Ядвіга раптово померла.
В отруєнні принцеси звинуватили мачуху Софію. Але джерела вказують, що Ядвіга завжди була слабкою і її смерть могла настати в результаті невизначеної хвороби.
Пам'яті Ядвіги[1] латинська поема Virginum o iubar, o inclita gloria regni, приписувана Адаму Свінці, вміщена в XI книзі «Анналів» Яна Длугоша.
Гедимін | |||||||||||||
Ольгерд Гедимінович | |||||||||||||
Євна Полоцька | |||||||||||||
Владислав Ягайло | |||||||||||||
Олександр Тверський | |||||||||||||
Уляна Твенська | |||||||||||||
Анастасія Галицька | |||||||||||||
Ядвіга Ягеллонка | |||||||||||||
Ульріх II | |||||||||||||
Вільгельм Цельський | |||||||||||||
Адельхайда Ортенбурзька | |||||||||||||
Анна Цельська | |||||||||||||
Казимир III Великий | |||||||||||||
Анна Казимирівна | |||||||||||||
Ядвіга Жаґанська | |||||||||||||
- ↑ Michałowska, Teresa (1995). Średniowiecze. Wielka Historia Literatury Polskiej (вид. 1). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. с. 692. ISBN 83-01-11452-5.
- [1], Henryk Łowmiański;, "Polityka Jagiellonów"
- Tęgowski J., Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów, Poznań - Wrocław 1999. ISBN 83-913563-1-0
- [2], Zygmunt Wdowiszewski;, "Genealogia Jagiellonów i Domu Wazów w Polsce"