Перейти до вмісту

Якименко Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Якименко Юрій Іванович
Народився20 березня 1945(1945-03-20) (79 років)
м. Київ
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьнауковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський політехнічний інститут
Галузьелектроніка
ЗакладНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПерший проректор НТУУ «КПІ»
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Дружби народів Орден Академічних пальм Орден Академічних пальм орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки

Якименко Юрій Іванович (20 березня 1945, Київ) — український вчений в галузі електроніки та мікроелектроніки, педагог. Доктор технічних наук, професор. Академік Національної академії наук України. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Перший проректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Юрій Іванович Якименко народився 20 березня 1945 року в м. Київ. У 1968 році закінчив з відзнакою факультет радіоелектроніки Київського політехнічного інституту і вступив до аспірантури.

З 1972 року працює в НТУУ «КПІ», спочатку асистентом, потім доцентом, професором. Очолював факультет електронної техніки, з 1985 року завідує кафедрою мікроелектроніки.

У 1995 році заснував і очолив Науково-дослідний інститут прикладної електроніки (з 2016 р. – НДІ електроніки та мікросистемної техніки). Нині це  одна з провідних вітчизняних організацій в галузі розробки електронних компонентів, приладів і систем для енергетики, що реалізуються на вітчизняній технологічній базі та є конкурентоздатними на світових ринках. Це високочутливі датчики, високоефективні фотоперетворювачі енергії, сонячні автономні системи електроживлення, силові промислові електронні системи та інше.

У 1992 році Ю.І.Якименко обраний першим проректором Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Науковець є членом Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки, заступником голови постійно діючої Ради з розвитку електроніки при Голові Верховної Ради України, членом Державної акредитаційної комісії України, заступником голови Державної акредитаційної комісії України, головою експертної ради ВАК з електроніки, радіотехніки і телекомунікацій.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Ю. І. Якименко зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної електроніки та інформатики, підготовку висококваліфікованих фахівців для цієї галузі. Він створив наукову школу "Мікро і наноелектронні системи", яка займається розробкою п'єзо- та сегнетоелектричних приладів, електронних компонентів і систем для енергетики, здійснив фундаментальні розробки нового класу мікрохвильових компонентів, інформаційних систем і мереж.

Є автором понад 250 наукових праць, серед яких — 12 монографій та 15 підручників, має 30 авторських свідоцтв та патентів. Під його науковим керівництвом захищено 1 докторську та 12 кандидатських дисертацій.

Ю. І. Якименко є членом Міжнародної академії наук вищої школи, Почесним членом Американського інституту інженерів електротехніки та електроніки IEEE, координатором міжнародного проекту створення національної інформаційно-комп'ютерної мережі навчальних і наукових закладів, експертом з наукових і освітніх програм комісії Європейського Співтовариства. Викладав у навчальних закладах США, Канади, Німеччини, Франції, Бельгії.

Обіймає посаду головного редактора науково-технічного журналу «Мікросистеми, Електроніка та Акустика», є членом редакційних колегій або рад наукових часописів «Наукові вісті Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут“» і «Управляющие системы и машины».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]