Якоб Струве
| Якоб Струве | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 листопада 1755 Горст, Штайнбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина |
| Помер | 2 квітня 1841 (85 років) Альтона, Німеччина |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | математик, бібліотекар |
| Знання мов | німецька |
| Рід | Струве |
| Діти | Струве Василь Якович[1], Карл Людвіг Струве[2], Людвіг Август Струвеd[3] і Ернст Струвеd |
Якоб Струве (нім. Jakob Struve; 21 листопада 1755 — 2 квітня 1841) — німецький математик, засновник наукової династії Струве, батько астронома Василя Яковича Струве.
Якоб Струве народився в 1755 році в Горсті в Гольштейні. Він був наймолодшим із чотирьох дітей Йоганна Струве (1710 — 20 лютого 1778) і Абель Стрювен (23 листопада 1719 — 18 листопада 1762). Змалку йому доводилося працювати в полі, але він також брав уроки латини, німецької, англійської та математики, яка йому найбільше подобалася. З 1771 по 1775 рік він навчався у середній школі Крістіанеум[de] в Альтоні, яка тоді належала одночасно до Данії та Німеччини. Починаючи з 1775 року, він вступив до Геттінгенського університету (деякі джерела стверджують, що він навчався в Кільському університеті[4][5]) і відвідував лекції з математики (нім.), які дуже подобались і самому Струве, і іншим студентам. У 1780 році за сприяння одного зі своїх учителів, Хрістіана Ґоттлоба Гейне[en], Струве отримав посаду заступника директора в латинській школі в Ганновері. У 1783 році він став директором школи в Бюккебурзі, а з 1784 року обіймав ту ж посаду в Ганновері.
У 1791 році Струве став професором вищої школи Хрістіанеум в Альтоні, яку він колись сам закінчив, а з 1794 року до свого виходу на пенсію в 1827 році був директором школи. Тим часом він продовжив свої дослідження в галузі алгебри, геометрії, теорії ймовірностей і теорії чисел, які базувалися на роботах Кестнера, Леонарда Ейлера та Георга Клюгеля[en]. Його результати були опубліковані між 1800 і 1827 роками у понад 20 статтях. У 1813 році Кільський університет присудив Струве ступінь доктора філософії. Він помер у 1841 році в Альтоні, а його нащадки в багатьох поколіннях досягали визначних наукових результатів[6] і стали колективно відомі як наукова династія Струве[7].
Ставлення Якоба Струве до життя можна виразити фразою з його листа до сина Фрідріха (Василя Яковича): «Ми, Струве, не можемо жити щасливо без безперервної праці, бо змолоду вчимося, що це найкорисніша і найкраща чеснота людського життя»[7].
У 1783 році Струве одружився з Марією Емерентією Візе (8 вересня 1764 — 14 липня 1847) з Гамбурга. У них було п'ятеро синів і дві дочки[6][8][7]:
- Карл Людвіг Струве (1785—1838)
- Ернст Струве (1786—1822)
- Густав Струве (1788—1829)
- Христина Струве (1791—1853)
- Фрідріх Георг Вільгельм фон Струве (1793—1864), більш відомий під зрусифікованим іменем Василь Якович Струве
- Людвіг Струве (1795—1828)
- Йоганна Струве (1797—1871)
Карл пішов по стопах батька і служив директором школи в Кенігсберзі. Василь Якович став видатним астрономом, заснував Пулковську обсерваторію в Петербурзі й одним із перших виміряв паралакс зір. Людвіг закінчив Кільський університет, здобув ступінь доктора медицини та працював професором анатомії в Дерптському університеті[7].
Марія Емерентія була дочкою пастора Стінде, який поїхав до Росії капеланом Петра III. Це могло вплинути на подальше розселення частини родини Струве в Російській імперії (переважно в Дерпті, теперішньому Тарту). Зокрема, багато синів Струве покинули Німеччину, ймовірно, щоб уникнути вербування до наполеонівських армій[7][9].
- ↑ Stieda L. Struve, Wilhelm von // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1893. — Vol. 36. — S. 693–698.
- ↑ Stieda L. Struve, Karl Ludwig // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1893. — Vol. 36. — S. 687–690.
- ↑ Stieda L. Struve, Ludwig // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1893. — Vol. 36. — S. 690–691.
- ↑ Struve, Jacob [Архівовано 2011-07-22 у Wayback Machine.], Deutsche Biographie (in German)
- ↑ Burchard (1862). Mittheilungen über die frühere geschichte des gymnasiums (German) . Grimme'schen hofbuchdruckerei. с. 25.
- ↑ а б Gudrun Wolfschmidt, ред. (2009). Hamburgs Geschichte einmal anders: Entwicklung der Naturwissenschaften, Medizin und Technik, Part 2 (German) . BoD – Books on Demand. с. 55—67. ISBN 978-3-8370-5329-6.
- ↑ а б в г д Абалакин, В. К., Капцюг, В. Б., Копылов, И. М., Кузнецова, А. Б., Лавринович, К. К., Московченко, Н. Я., Невская, Н. И., Положенцев, Д. Д., Толбин, С. В., Чубей, М. С., 2003. Династия астрономов из рода Струве. Сборник статей “Немцы в России. Три века научного сотрудничества”. Санкт-Петербург, cc. 251-265.
- ↑ David Abbott (gen. ed.), The Biographical Dictionary of Scientists, Astronomers, New York: Peter Bedrick Books, 1984 ISBN 0-911745-80-7
- ↑ The American journal of science and arts. S. Converse. 1865. с. 145.
- Moritz Cantor. Struve, Jacob // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1893, Band 36, S. 687.
- Fritz Treichel: Struve, Jacob. In: Schleswig-Holsteinisches Biographisches Lexikon. Bd. 3. Wachholtz, Neumünster 1974, S. 265f.
- Bernd Elsner: Jacob Struve, Direktor des Christianeums und Liebhaber der Mathematik In: Gudrun Wolfschmidt (Hrsg.): Hamburgs Geschichte einmal anders. Entwicklung der Naturwissenschaften, Medizin und Technik, Band 2. Books on demand, Hamburg 2009 (Nuncius Hamburgensis; 7), ISBN 978-3-8370-5329-6, S. 55–69 (Digitalisat).