Перейти до вмісту

Якуб Конецпольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Якуб Конецпольський
Народився1356
Помер1430
Країна Королівство Польське
УчасникГрюнвальдська битва
Посадавоєвода серадзькийd і Староста Серадзькийd
РідКонецпольські
ДітиЯн «Ташка» Конецпольський

Якуб Конецпольський (також Якуб з Конєцполя; пол. Jakub (Jakusz) z Koniecpola i Januszowic Koniecpolski[1] пом. 1430) — урядник Корони Польської, польський шляхтич, магнат.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Правдоподібно, син Пшедбура — куявського старости, родинне гніздо — Конєцполь у повіті Радомско, Сєрадзькому воєводстві.

Замолоду (близько 1386 р.) згаданий у документах без титулу, часто згадується в судових майнових справах з сусідами в Краківській землі. Деколи його заступав у суді уповноважених радник (Ян з Поланиновиць). 1394 року мав посаду сєрадзького старости, сєрадзького воєводи (найраніше — 29 січня) після Пшибека з Іжондзи. Мав суперечку з краківським єпископом РКЦ (складно сказати, чи був це Пйотр Виш), чи це стосувалось десятини, бджіл, меду, вуликів з місцевості Бяла. У суперечці брав участь капелан Я. К. Сьвєнтослав — пребендарій Хшонстова. Вирок — Я. Конецпольський мав заплатити 15 гривень (заплатив 30 квітня 1394), а 19 травня знову Я. Конецпольського оскаржував Пйотр щодо бджіл, присяги капелана. 14 липня 1396 року був серед оточення короля Ядвіги, свідком під час підтвердження нею надання Ягайлом села Сецемин Пйотру Шафранцю — підстолію краківському. Наприкінці століття порозумівся з сусідами, купив 10 травня 1399 Накель, Вітув за 1000 гривень у Кліхни — дружини Імарма з Накля. 10 травня 1399 року був свідком купівлі замку і села Вроцімовичі Яном Тенчиньським. У роках бл. 1400 підписувався також із Янушовиць.

Як один зі свідків був присутнім серед достойників Корони під час відновлення Краківської унії королем Ягайлом 26 липня 1400. 1401 року брав участь у встановленні нових відносин між ВКЛ та КП. (Віленсько-Радомська унія). 10 червня 1403 в Любліні був свідком зобов'язань Вітовта щодо його непорушення перемир'я з хрестоносцями без відома короля. 1 лютого 1411 року поставив свою печатку під договором Ягайла, Вітовта про мир з хрестоносцями в Торуні. Можна вважати, що перебував постійно чи часто в оточенні короля.

15 липня 1410 командував власною коругвою (за Я. Длуґошем — 30-ю). 1413 р. у Городлі був свідком підписання унії, дав дозвіл для надання свого гербу боярину Рало. Свідок у чисельних актах короля у 1419-24. 1425 року охмістр двору королеви Софії. 1428 р. отримав (головно за заслуги дружини Констанції у вихованні дітей короля — Владислава, Казимира[2]) замок та містечко Лелюв. Помер 1430 року.

Мав дітей:

  • Ян «Ташка» — канцлер,
  • Пшедбур — каштелян сандомирський, був одружений з Ельжбетою зі Штернберка — багатою чешкою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Koniecpolscy (01) [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Pieradzka K. Koniecpolski Jan zwany Taszka h. Pobóg (zm. 1455) // Polski Słownik Biograficzny…, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 517—519. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Strzelecka A. Koniecpolski Jakub (Jakusz) h. Pobóg (zm. 1430) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 516—517. (пол.).

Посилання

[ред. | ред. код]