Ялтинський маяк

Ялтинський маяк

Розташування	Україна, Автономна Республіка Крим, Ялта
Збудований	1874
Автоматизований	1957
Дезактивований	1942-1957
Матеріал структури	залізобетон
Висота	17 м.
Номер ARLHS	UKR 034
Номер Ukr	1750
Ялтинський маяк у Вікісховищі

Ялтинський маяк (крим. Yalta mayağı) — маяк, встановлений на краю бетонного молу біля пасажирського порту Ялти, який частково перегороджує вхід в Ялтинську затоку.

Історія

Поштовий блок «Маяки України», 2009. Ялтинський маяк — третій ліворуч.

Основне призначення маяка — забезпечувати безпечний рух суден уздовж південного берега Криму і при заході кораблів у пасажирський порт Ялти.

Наприкінці XIX століття було прийнято рішення про будівництво порту і молу в Ялті. Будівництвом Ялтинського порту і молу, яке велося з 1889 по 1892 рік, керував ним інженер, історик і археолог Олександр Бертьє-Делагард. За його участі будувалися також морські порти у Севастополі і Феодосії. У 1874 році в Ялті був збудований тимчасовий портовий маяк, що зустрічав кораблі червоним світлом.

У 1908 році південний край молу прикрасила збірна металева башта маяка, котра існує і зараз. Її розбирали лише на час німецької окупації Ялти з 1941 по 1944 роки, реконструкція тривала до 1957 року. Нова залізобетонна будівля отримала шпиль, її висота складає 17 метрів.

На початку 1980-х колір світлового сигналу було змінено з червоного на зелений, що викликало обурення капітанів. Історичний колір було повернено. За незалежної України маяк став предметом суперечок між державою та Росією, котру владнали у 1997 році. Україна збудувала поруч зі старим маяком тимчасову споруду — башту з потужною лампою, котра трохи нижча за стаціонарну споруду. Згодом маяк став «об'єктом спільного користування».

Маяк став однією з особливостей краєвиду Ялти. Біля нього також розташовано старовинну гармату, заряджену ядрами.