Ямпілов Баудоржа Базарович

Ямпілов Баудоржа Базарович
Ямпілов Баудоржа Базарович
Народився	15 вересня 1916; Булак, Верхньокодунський сомонd, Кіжингинський район
Помер	11 травня 1989 (72 роки); Улан-Уде, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія; РРФСР; Далекосхідна республіка; СРСР
Діяльність	диригент, композитор
Alma mater	Уральська консерваторія
Вчителі	Трамбицький Віктор Миколайович
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка композиторів СРСР
Жанр	опера
Партія	КПРС
Нагороди	; ; ; ;
	; ; ;

Баудоржи́ Ямпі́лов (Бау Ямпилов, 15 вересня 1916, с. Булак, Кіжингинський район, Бурятія — 11 травня 1989) — бурятський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист СРСР (1983).

Біографія

Народився 2 (15) вересня 1916 в улусі Булак Верхньоудинського повіту Забайкальської області (нині в Кіжингинському районі Республіки Бурятія) в сім'ї скотаря.

У 1929 році закінчив семирічну школу.

У 1932 році вступив у республіканський технікум мистецтв. Вчився грати на скрипці, обробляв народні пісні. Після закінчення технікуму працював редактором радіо, грав у симфонічному оркестрі.

У 1937 році вступив в Свердловську консерваторію, був учнем відомого композитора і педагога Маркіяна Фролова (у 1941 році). Будучи студентом, дебютував як диригент і композитор. Державний оркестр СРСР під управлінням Ямпілова виконав його Симфонічну сюїту.

У роки німецько-радянської війни закінчив військово-інженерне училище, служив у саперному батальйоні, командував ротою на Ленінградському фронті, був відзначений бойовими нагородами.

У 1943 році, повернувшись у рідні краї, очолив Бурятську республіканську філармонію, довгі роки працював художнім керівником філармонії (1943—1956). Вів клас спочатку в педагогічному, потім в музичному училищі.

Неодноразово обирався в міськраду Улан-Уде і Верховну Раду Бурятської АРСР VII—IX-го скликань.

Голова Верховної Ради Бурятської АРСР VIII—IX-го скликань^[1].

Став одним із засновників і першим головою Спілки композиторів Бурятії. У 1962—1979 роках — голова правління СК Бурятської АРСР. Член Спілки композиторів СРСР.

Помер 11 травня 1989 року. Похований на Центральному міському кладовищі Улан-Уде (селище Склозавод)^[2].

Нагороди та премії

Герой Соціалістичної Праці (1986)
Заслужений діяч мистецтв Бурят-Монгольської АРСР (1956)^[3]
Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1959)
Народний артист РРФСР (1975)^[4]
Народний артист СРСР (1983)
Державна премія РРФСР імені М. І. Глінки (1972) — за нову редакцію балетного спектаклю «Красуня Ангара» Л. К. Кніппера і Б. Б. Ямпілова, поставленого на сцені Бурятського ДАТОБ
Державна премія Бурятської АРСР (1970)
Два ордени Леніна (1971, 1986)
Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)
Орден Дружби народів (1976)
Орден «Знак Пошани» (1940)
Медаль «Дружба» (Монголія) (1987)
Інші медалі.

Творчість

опери — «Біля витоку джерела» (1958), «Будамшуу» (1964), «Прозріння» (1967), «Чудесний скарб» (дитяча, 1970), «Циремпіл Ранжуров» (1974), «Грізні роки» (1977), «Сильніше за смерть» (1983)
балети — «Красуня Ангара» (спільно з Л. К. Кніппером, 1959, Улан-Уде; 2-а ред. 1972, там же), «Сумна балада» (1967), «Чингісхан» (1989)
оперети — «Витівки дядька Моргона» (1957), «Щастя» (1957)
ораторії — «Гучливі сосни» (на сл. Н. Дамдінова, 1965), «Портрет Ілліча» (на сл. Д. Жалсараєва, 1980)
кантати — «Про Батьківщину» (1946), «Про партії» (1948), «Ленін-батор» (Ленін-богатир, 1970)
твори для оркестру — симфонічні сюїти «Квітучий край» (1953), Симфонічні танці (1959), симфонічні поеми «Епічна» (1955), «Першопрохідці» (1978), «60 героїчних років» (1981), увертюри «Святкові мелодії» (1973), «Святкова» (1979)
поема для скрипки і фортепіано (1954)
поема «Легенда про Батора»
музична комедія «Витівки дядька Моргона» (1957)
музична драма «Баїр»
музика до комедії «У лісі п'ятий цвях», до п'єс «Кнут тайші», «Снайпер», «Полум'я великого багаття», «Жаргал», до поеми «Пісні мудрості», драм «У заграві революції», «Пісня весни», драми-легенди «Бабжа-Барас батор»
вокально-симфонічні та хорові твори — «Бурят-Монголія», хорова сюїта в 5 частинах, «Здрастуй, Москва», «Багата наша Бурятія», «Революційна кантата», «Біля обеліска»
твори для оркестру бурятських народних інструментів (всього 23 твори): елегія, ехор № 1, ехор № 2, дівоча пісня, «Байкал», «В улусі», «Любов у степу»
камерно-інструментальні твори
твори для фортепіано
романси, пісні (понад 300).

Фільмографія

«Золотий дім» (1959)
«Білий кінь» (короткометражний, 1966).

Вшанування

Іменем Ямпілова названа вулиця в Улан-Уде і в селі Кіжинга Кіжингінського району. На будинку, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку.
Уряд Республіки Бурятія спеціальною постановою присвоїв його ім'я Республіканській спеціалізованій дитячій школі мистецтв.

Література

Гордость советской музыки: Музыканты — Герои Социалистического Труда и лауреаты Ленинской премии/ Ред.-сост. М.Яковлев. — М.: Сов. композитор, 1987. — 544 с.: ил. ББК 85.313(2)7.
И.Куницына, О.Куницын Музыка Советской Бурятии — Улан-Удэ, 1968.
О. И. Куницын Бурятская музыкальная литература — Улан-Удэ, 1989.
О.Куницын Музыка советской Бурятии — М., 1990.
Словарь по искусству М., 1999.
Брошюра «Бау Ямпилов 90 лет со дня рождения» — Улан-Удэ: Новапринт, 2006.

Примітки

↑ Республика отмечает 90-летие со дня рождения выдающегося композитора Бау Ямпилова — Телерадиокомпания «Ариг Ус»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
↑ Некрополь. Архів оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 29 грудня 2017.
↑ Театральная Энциклопедия. драма опера балет оперетта цирк эстрада драматург режиссёр. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 29 грудня 2017.
↑ ЯМПИЛОВ в энциклопедии музыки. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.

Посилання

Ямпілов Баудоржа Базарович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Республика отмечает 90-летие со дня рождения выдающегося композитора Бау Ямпилова (рос.)
Бау Ямпилов — выдающийся бурятский композитор [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Легенда бурятского балета^{[недоступне посилання з травня 2019]} (рос.)

[autogenerated1-1] Республика отмечает 90-летие со дня рождения выдающегося композитора Бау Ямпилова — Телерадиокомпания «Ариг Ус»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}

[2] Некрополь. Архів оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 29 грудня 2017.

[3] Театральная Энциклопедия. драма опера балет оперетта цирк эстрада драматург режиссёр. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 29 грудня 2017.

[4] ЯМПИЛОВ в энциклопедии музыки. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]